1. Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:
1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;
2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;
3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;
4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.
2. Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання
пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших
соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права
власності дитини на ці виплати.
Комментарий:
Пункт 1 ч. 1 ст. 247 СК передбачає право підопічного на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника. Виходячи з мети опіки, виховання підопічного, як правило, установлено, що опікуни, піклувальники повинні проживати разом зі своїми підопічними. В окремих випадках орган опіки та піклування може дозволити окреме (роздільне) проживання піклувальника з підопічним, який досяг 14 і більше років, якщо це не відобразиться негативно на вихованні й охороні прав неповно літнього.
Указані правила виплавають також із норм цивільного законодавства. Відповідно до ч. 2 ст. 29 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла 14 років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Що стосується підопічних, які не досягли 14 років (як малолітніх до 10 років, так і від 10 до 14 років), то вони зобов'язані проживати разом з опікунами, що передбачено ч. З, 4 ст. 29 ЦК, оскільки ці підопічні потребують постійного виховання і контролю за їх поведінкою.
Слід мати на увазі, що поселення підопічного на житлову площу опікуна, не створює самостійного права на цю житлову площу кожного. Після припинення опікування кожний повинен повернутися на свою житлову площу беззастережно. На випадок відмови добро-вільно звільнити житлову площу така особа підлягає виселенню у судовому порядку.
Частина 2 речення п. 1 ч. 1 ст. 247 СК передбачає право підопічного на піклування з боку піклувальника.
Це досягається тим, що в сім'ї опікуна, піклувальника підопічному були створені умови, за яких він відчував би себе як у рідній сім’ї. Опікун піклувальник повинні повсякденно займатися вихованням свого підопічного, стежити за додержанням режиму, який би забезпечував нормальне харчування підопічного, нормальні санітарно-гігієнічні побутові умови, стежити за станом здоров'я підопічного і з цього приводу консультуватися з лікарями.
Опікун, піклувальник повинен підтримувати контакти з учителями, вихователями, контролювати навчання підопічного, для цього повинен створити нормальні умови для навчання в домашніх умовах.
Пункт 2 ч. 1 ст. 247 СК має на увазі право підопічного вимагати від опікуна, піклу-вальника забезпечення йому умов для всебічного розвитку освіти, виховання і на повагу його людської гідності. Опікун, піклувальник зобов'язаний створити підопічному необхідні побутові умови, вживати заходів для забезпечення житлом, меблями, підруч-никами й іншими посібниками для навчання, давати можливість відвідувати басейни, спортивні майданчики, театри. Усе це повинно надаватися доброзичливо, без усяких нарікань «сидіння на шиї» тощо. Якщо опікун не виконує цих опікунських обов'язків, підопічний має право звернутися зі скаргою до органів опіки та піклування.
Дитина, над якою встановлена опіка та піклування, вправі шмагати збереження за нею житлової площі, на якій вона проживала до встановлення опіки або вимагати надання житлової площі в установленому законом порядку. Це право вимоги забезпечується органами опіки та піклування і законом, зокрема ст. 46, 71 ЖК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 1228 «Питання організації виконання законодавства щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування».
Дитина має право на захист від зловживань з боку опікуна та піклувальника. Вони можуть виражатися в порушенні особистих, немайнових, майнових прав та інтересів цієї дитини, нецільовому використанні державної соціальної допомоги, пенсії, коштів^ одержаних за відшкодування шкоди у зв'язку зі втратою годувальника тощо. Таке своє право дитина може захистити шляхом подачі скарги до органу опіки та піклування, до прокуратури незалежно від віку, якщо вона зможе сформулювати скаргу.
У ч. 2 ст. 247 СК передбачено збереження за дитиною тих майнових прав, які вона придбала до призначення опіки та піклування.
У тому випадку, якщо дитина не встигла, наприклад, оформити пенсію, відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, одержати аліменти, інші соціальні виплати, це повинен виконати опікун, піклувальник як законний представник підопічного.
Установлення опіки, піклування не припиняє права дитини на одержання цих виплат.