1. Повнолітні падчерка, пасинок зобов'язані утримувати непрацездатних мачуху, вітчима, якщо вони потребують матеріальної допомоги і якщо вони надавали падчерці, пасинкові систематичну матеріальну допомогу не менш як 5 років, за умови, що падчерка, пасинок можуть надавати матеріальну допомогу.
2. Обов'язок падчерки, пасинка по утриманню мачухи, вітчима виникає, якщо у мачухи, вітчима немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або якщо ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.
Комментарий:
У ч. 1 ст. 270 СК ведеться мова про обов'язки повнолітніх падчерки, пасинка утримувати своїх непрацездатних мачуху, вітчима, які потребують матеріальної допомоги, якщо останні систематично і не менше 5 років виховували і утримували їх. Такий обов'язок подібний за своїм призначенням і природою з обов'язком дітей утримувати
своїх батьків.
Умовами виникнення такого обов'язку, як це випливає із змісту ст. 270СК є такі
обставини:
а) падчерка, пасинок повинні бути повнолітніми, тобто вони повинні мати вік
не менше 18 років, мати повну цивільну дієздатність;
б) мачуха, вітчим мають бути непрацездатними за віком, пенсіонерами і незалежно
від віку інвалідами І, II, III груп за станом здоров'я, визначеними медико-санітарною
експертною комісією (МСЕК);
в) мачуха, вітчим мають потребувати матеріальної допомоги. У чому це полягає
і який критерій визначення нужденності, закон не називає. Пенсіонери, інваліди одержують іноді пенсії, допомоги набагато вищі за заробіток (дохід) падчерки, пасинка.
Думається, що в цьому випадку слід виходити з меж прожиткового мінімуму на одну людину. Суду належить самому в кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи, вирішувати, потребують чи ні мачуха, вітчим матеріальної допомоги;
г) падчерка, пасинок мають бути «достатньо забезпеченими», щоб надавати матеріальну допомогу мачусі, вітчиму, тобто щоб їхній сукупний сімейний дохід був набагато вищим ДОХОДУ мачухи, вітчима, щоб надаючи допомогу непрацездатним вітчиму, мачусі, вони самі не стали нужденними. У цьому випадку суду доведеться робити порівняльні розрахунки доходів обох сторін позову;
д) за час неповноліття мачуха, вітчим надавали падчерці, пасинкові систематичну матеріальну допомогу, тобто утримували їх не менше 5 років. У принципі це і підстава для звільнення падчерки, пасинка від утримання мачухи, вітчима, якщо суд установить, що ВІТЧИМ, мачуха не виконували належним чином своїх обов'язків з виховання і утримання пасинка, падчерки, тобто утримання мало місце менше 5 років і окрема умова — несистематично.
Система — це тоді, коли дитина постійно проживала з мачухою, вітчимом протягом 5 років однією сім'єю і в цей час їй надавалося утримання. Прикладом несистемного виховання і утримання може бути: ухилення без поважних причин мачухи, вітчима від суспільно корисної праці, зловживання спиртними напоями, перебування в місцях ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ тощо. Можуть бути випадки, коли дитина значиться прописаною у мачухи, вітчима, а вона весь час перебувала на вихованні у діда, баби, інших осіб. В задачу суду, який буде вирішувати спір про стягнення аліментів, буде входити ретельна перевірка заперечення відповідачів (падчерки, пасинка) в цій частині. Закон не передбачає врахування поважності причин ненадання систематичної допомоги, а це має істотне значення для мачухи, вітчима. Наприклад, 4 роки вітчим систематично надавав пасинкові утримання, добросовісно його виховував, а на п'ятий рік тяжко захворів і сам став нужденним, тим паче нікого не залишилося з близьких, крім пасинка. Думається, в такому випадку суд повинен вирішити спір позитивно.
Право на отримання матеріальної допомоги (аліментів) у мачухи, вітчима може виникнути за наявності вищезазначених підстав або умов, якщо у них немає в живих чоловіка, дружини, повнолітніх сина, дочки, рідних братів, сестер. Якщо хтось із них є в наявності, незалежно від того, один із них чи два, право на аліменти з боку пасинка, падчерки не наступає.
У тому випадку, якщо вони і є в наявності, але з поважних причин не можуть надавати мачусі, вітчиму належного утримання, то аліментні обов'язки падчерки, пасинка мають місце.
Можна тільки уявити, яку слідчу роботу повинен провести суд, щоб перевірити кожну з осіб, названих вище, на предмет, може вона чи ні з поважних причин не надавати позивачам належного утримання, у чому полягає «належне утримання».
Для того щоб усі ці обставини з'ясувати, суд повинен залучати їх до участі у справі як третіх осіб або ж потребувати від позивача при подачі позовної заяви разом з нею надати письмові докази про неможливість інших осіб надати йому «належне утримання». У протилежному випадку позовна заява повинна бути залишена без руху і повернута як неподана (ст. 121 ЩІК).
«Належним утриманням» слід вважати прожитковий мінімум громадянина України.
Обов'язки падчерки, пасинка не обмежуються строком, а тому можуть існувати до смерті мачухи, вітчима, якщо будуть існувати всі необхідні для цього умови. Наприклад, може бути поновлена працездатність мачухи, вітчима, які були визнані інвалідами за станом здоров'я.
1. Якщо особа до досягнення повноліття проживала з родичами або іншими особами однією сім'єю, вона зобов'язана утримувати непрацездатних родичів та інших осіб, з якими проживала не менш як п'ять років, за умови, що ця особа може надавати матеріальну допомогу.
Цей обов'язок виникає, якщо у того, хто потребує матеріальної допомоги, немає дружини, чоловіка, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.
Обов'язки, передбачені ст. 271 СК з утримання вихованцями своїх фактичних вихователів переходять із Кодексу в Кодекс. Так, Кодексом законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української PCP 1926 р. у ст. 3211 записано: «В свою чергу особи, які протягом не менше 10 років виховували і утримували таких дітей, мають право на одержання утримання від своїх вихованців в разі нужденності через непрацездатність»; в ст. 96 КпШС України 1970 р. записано: «Особи, що не менше 5 років виховувались у громадян, з якими вони не перебувала в родинних відносинах зобов'язані платити аліменти своїм вихователям за умови, що останні потребують матеріальної допомоги і не мають змоги її одержати від своїх родичів».
Новий Сімейний кодекс України ці обов'язки вихованців конкретизував, доповнив порядком і умовами аліментнозобов'язаних осіб, а також винятком із загальних правил про стягнення аліментів на користь інших осіб.
Так, необхідно, щоб колишній вихованець був повнолітнім, дієздатним.
Колишні фактичні вихователі, якщо це подружжя, повинні бути обоє непрацездатними за віком — пенсіонерами (але за віком, а не за вислугу років), за станом
здоров'я — інваліди І, II, III груп, інвалідність повинна бути визначена медикосанітарною експертною комісією (МСЕК). щ
Колишні фактичні вихователі повинні потребувати матеріальної допомоги. У чому це заключається і який критерій визначеності нужденності, закон не називає. Пенсіонери за віком, за інвалідністю одержують іноді пенсії, соціальні допомоги, набагато вищі за розміром, ніж заробітна плата (дохід) вихованця. Думається, що нужденність слід визначати, виходячи з установленого прожиткового мінімуму на одну особу на день виникнення спору про стягнення аліментів. Суду належить самому в кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи, вирішувати, потребують чи ні фактичні вихователі матеріальної допомоги.
Колишній вихованець має бути «достатньо забезпеченим», щоб надавати матеріальну допомогу фактичним вихователям, тобто щоб їхній сукупний дохід був набагато вищим доходу фактичних вихователів, щоб надаючи матеріальну допомогу (аліменти) непрацездатним фактичним вихователям, він сам не став нужденним. У цьому випадку суду доведеться робити порівняльні розрахункові таблиці доходів сторін позову, щоб упевнитися, потребують допомоги фактичні вихователі та можуть чи ні надати її вихованці, щоб вихованець прожив у сім'ї на правах члена сім'ї у фактичних вихователів не менше 5 років до свого повноліття. У тому випадку, якщо вихованець прожив у сім'ї
фактичних вихователів менше 5 років, він звільняється від сплати аліментів. Право на отримання матеріальної допомоги (аліментів) у фактичних вихователів
може виникнути за наявності вище перелічених підстав за умови, якщо у них немає
чоловіка, дружини, повнолітніх сина, дочки, братів чи сестер. Якщо хтось із них е в наявності, незалежно хто, права на аліменти не виникає.
У тому випадку, якщо вони і е в наявності, але з поважних причин не можуть надавати фактичним вихователям належного утримання, то аліментні обов'язки ви-хованця мають місце.
З'ясування поважних причин, з яких чоловік, дружина, повнолітні дочка, син, брат, сестра не можуть надавати належного утримання, доведеться суду при слуханні справи про стягнення аліментів по суті.
«Належне утримання» — це утримання, яке не менше за прожитковий мінімум гро-мадян України. Слід мати на увазі, що прийомні батьки прийомної сім'ї (роздШ20* СК) права на утримання від прийомних дітей не мають.
Обов'язок вихованців не обмежується строком утримання фактичних вихователів — він може існувати до смерті фактичного вихователя або вихованця, якщо будуть існувати всі необхідні для цього умови. Наприклад, може бути поновлення здоров'я фактичного вихователя, який був визнаний інвалідом III групи, брат або сестра поновили своє матеріальне становище тощо. У цьому випадку за заявою платника аліментів суд може припинити їх виплату.