1. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, — і за її межами.
2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
3. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.
Коментар:
Даний принцип, як було засвідчено, закріплений в п. 9 ч. З ст. 129 Консти-туції, в ст. 14 ЦПК і в ст. 11 Закону України «Про судоустрій України».
Принцип обов'язковості рішень суду поширюється на рішення суду, що набрали законної сили. Згідно з ч. 1 коментованої статті судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових або службових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, — і за її межами. Рішення, що набрало законної сили, повинно бути виконане зобов'язаними особами добровільно, а в необхідних випадках — примусово виконавчими органами. Компетентні державні органи, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, організації, посадові особи зобов'язані вчинювати необхідні дії з оформлення і реєстрації прав, встановлених рішенням, що набрало законної сили. Так, наприклад, на підставі встановленого судом батьківства (ст. 128 СК) або материнства (ст. 131 СК) органи РАГС зобов'язані видати свідоцтво, в якому вказати відповідну особу як батька або матір дитини. У разі визнання шлюбу недійсним на підставах, передбачених статтями 38—41 СК, шлюб є недійсним з дня його державної реєстрації (ст. 44 СК). У цьому випадку органи РАГС зобов'язані анулювати актовий запис про реєстрацію шлюбу. Рішення суду, що набрало законної сили, має обов'язкову силу для осіб, які беруть участь у справі, і для органів і осіб, зазначених у ч. 1 ст. 14 ЦПК, але в певних випадках і для осіб, які не беруть участь у справі. Як підкреслено в Коментарі до ЦПК Російської Федерації, межі обов'язковості судової постанови для осіб, які не беруть участь у справі, різні залежно від її виду і характеру вирішуваного судом спору. Наприклад, рішення суду про визнання права власності за конкретною особою буде обов'язковим для всіх без виключення державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб; ухвала ж суду про відкладення розгляду і призначення часу нового судового засідання, крім осіб, які беруть участь у справі, буде обов'язковою для самого суду, його посадових осіб і співробітників, а також для осіб, які сприяють правосуддю (Згідно з ЦПК України — для інших учасників процесу (ст. 47 ЦПК).
Слід зазначити, що рішення, яке набрало законної сили, щодо спорів з аб-солютних правовідносин, буде обов'язковим не тільки для осіб, які беруть участь у справі, і для органів і осіб, зазначених у коментованій статті, але і для невизначеного кола осіб. Так, рішення суду про визнання права власності за особою, що здійснила самовільне будівництво (ч. З ст. 376 ЦК), яке набрало законної сили, обов'язково не тільки для осіб, що беруть участь у справі, і для органів і осіб, вказаних у коментованій статті, але і для невизначеного кола осіб. Рішення ж, яке набрало законної сили, по спорах із відносних правовідносин (наприклад, про повернення боргу), буде обов'язковим лише для осіб, які беруть участь у справі, і для органів, які виконують рішення. Згідно з ч. З коментованої статті обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участь у справі, можливості звернутися до суду, якщо прийнятим судовим рішенням порушуються їх права, свободи й інтереси.