1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.
2. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Коментар:
Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїми ознаками, якостями, властивостями, зовнішнім виглядом, змінами, місцем знаходження або існування містять інформацію про обставини, що мають значення для справи. Як речові докази можуть виступати різноманітні предмети живлення, пошкоджені документи, пломба від залізничного вагону тощо.
Частина 2 статті, що коментується, відносить до речових доказів магнітні, електронні і інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи. Однак звуко- і відеозаписи (ч. 2 ст. 57 ЦПК) можна назвати самостійним видом доказів. Ними може бути не будь-який предмет матеріального світу, а спеціально виготовлений матеріал (диск, плівка). Для даного виду доказів є своєрідний процес формування. Інформація передається на носій за допомогою технічних засобів. Інформацію носіїв звуко- і відеозаписів не можна зняти за допомогою зору. Для цього потрібна спеціальна техніка і методика відтворення звуку і зображення.
Речові докази важливі перш за все своїми властивостями, тому вони незамінні як засоби доказування. Але в окремих випадках з них можливо зняти копію, зліпок, якщо досліджується лише зовнішній вигляд речового доказу.
Речові докази надаються особами, що беруть участь у справі. У випадках неможливості надання суду доказу, суд за їх клопотанням зобов'язаний ви-требувати такі речові докази. Витребування речових доказів проводиться в тому ж порядку, що і письмових доказів (ч. 1—4 ст. 137 ЦПК).
Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються у справі або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду. Речові докази, які не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за місцем їх знаходження за ухвалою суду: вони повинні бути детально описані і опечатані, а у разі необхідності — сфотографовані (ст. 139 ЦПК). Речові докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за місцем їх знаходження (ч. 2 ст. 140 ЦПК).
Продукти та інші речові докази, що швидко псуються, негайно оглядаються судом, з повідомленням про призначений огляд осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає огляду речових доказів. При проведенні огляду може бути залучено свідків, перекладачів, експертів, спеціалістів, а також здійснено фотографування і відеозапис (ст. 141 ЦПК).
Після здійснення вказаних процесуальних дій речові докази повертаються особам, від яких вони були отримані, якщо останні заявили про це клопотання і якщо його задоволення можливе без шкоди для розгляду справи.
Речові докази після огляду та дослідження їх судом повертаються особам, від яких вони були одержані, відповідним підприємствам, установам, організаціям (ч. 1, 2 ст. 142 ЦПК).
Речові докази оглядаються судом або досліджуються іншим способом, а також надаються для ознайомлення особам, що беруть участь у справі, а в не-обхідних випадках — також експертам, спеціалістам, свідкам. Особам, яким пред'явлені для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті або інші обставини, пов'язані з оглядом. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати пояснення з приводу протоколів огляду, ставити питання з приводу речових доказів свідкам, а також експертам, спеціалістах що оглядали їх (ч. 2, 3 ст. 187 ЦПК). Оцінюючи речові докази, суд повинен встановити об'єктивний зв'язок між властивостями, зовнішнім виглядом тощо доказами і обставинами, що мають значення для справи.