1. Касаційною інстанцією у цивільних справах є суд, визначений Законом України «Про судоустрій України» як суд касаційної інстанції у цих справах.
Коментар:
Відповідно до статті, що коментується, касаційною інстанцією у цивільних справах є суд, визначений Законом України «Про судоустрій України» як суд касаційної інстанції у цих справах.
У касаційному порядку оскаржуються рішення та ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення та ухвали апеляційного суду, тобто рішення та ухвали суду першої інстанції, які набрали законної сили, які були предметом розгляду судом апеляційної інстанції.
Законом України від 16 березня 2006 р. «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо касаційного провадження» перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку (ч. 1 ст. 293 ЦПК), а після їх перегляду в апеляційному порядку — в касаційному порядку, доповнено п. ЗО, відповідно до якого окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку, а після перегляду і в апеляційному порядку, в касаційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника (в редакції Закону України від 16 березня 2006 р. «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо касаційного провадження») .
Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України (ч. 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій України»). Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 грудня 2003 р. № 20-рп/2003 дійшов висновку, що утворення в системі судів загальної юрис-дикції Касаційного Суду України суперечить статтям 125 і 131 Конституції Ук-раїни, і визнав такими, що не відповідають Конституції України положення За-кону України «Про судоустрій України» щодо: утворення в системі судів за-гальної юрисдикції Касаційного суду України (п. З ч. 2 ст. 18); складу Касацій-ного суду України, його повноважень, повноважень суддів, статусу голови, за-ступників голови та президії Касаційного суду України (статті 32,33,34,35,36, 37); строку утворення і початку здійснення Касаційним судом України повно-важень щодо розгляду справ (підпункт 5 пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та пе-рехідні положення» Закону України «Про судоустрій України»). Таким чином, судом касаційної інстанції у цивільних справах є Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України.
Відповідно до Закону України від 22 лютого 2007 р. Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ1, цивільні справи за касаційними скаргами на судові рішення і касаційні скарги, не розглянуті Верховним Судом України до 1 січня 2007 року, в тому числі за якими Верховним Судом України витребувано справи, передаються для розгляду і вирішення відповідно до глави 2 розділу V Цивільного процесуального кодексу України до колегії суддів відповідних апеляційних судів, склад яких формується президіями цих судів.
Апеляційним судам при здійсненні відповідно до цього Закону функції касаційної інстанції передаються підсудні цивільні справи після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до Закону: справи, розглянуті апеляційним судом Автономної Республіки Крим, — апеляційному суду Запорізької області; справи, розглянуті апеляційним судом Вінницької області, — апеляційному суду Львівської області; справи, розглянуті апеляційним судом Волинської області, — апеляційному суду Закарпатської області; справи, розглянуті апеляційним судом Дніпропетровської області, — апеляційному суду Автономної Республіки Крим; справи, розглянуті апеляційним судом Донецької області, — апеляційному суду міста Києва; справи, розглянуті апеляційним судом Житомирської області, — апеляційному суду Вінницької області; справи, розглянуті апеляційним судом Закарпатської області, — апеляційному суду Івано-Франківської області; справи, розглянуті апеляційним судом Запорізької області, — апеляційному суду Одеської області; справи, розглянуті апеляційним судом Івано-Франківської області, — апеляційному суду Рівненської області; справи, розглянуті апеляційним судом Київської області, — апеляційному суду Дніпропетровської області; справи, розглянуті апеляційним судом Кіровоградської області, — апеляційному суду Миколаївської області; справи, розглянуті апеляційним судом Луганської області, — апеляційному суду Київської області; справи, розглянуті апеляційним судом Львівської області, — апеляційному суду Хмельницької області; справи, розглянуті апеляційним судом Миколаївської області, — апеля-ційному суду Херсонської області; справи, розглянуті апеляційним судом Одеської області, — апеляційному суду Харківської області; справи, розглянуті апеляційним судом Полтавської області, — апеляційному суду Сумської області; справи, розглянуті апеляційним судом Рівненської області, — апеляційному суду Чернівецької області; справи, розглянуті апеляційним судом Сумської області, — апеляційному суду Черкаської області; справи, розглянуті апеляційним судом Тернопільської області, — апеляційному суду Волинської області; справи, розглянуті апеляційним судом Харківської області, — апеляційному суду Луганської області; справи, розглянуті апеляційним судом Херсонської області, — апеляційному суду Кіровоградської області; справи, розглянуті апеляційним судом Хмельницької області, — апеляційному суду Житомирської області; справи, розглянуті апеляційним судом Черкаської області, — апеляційному суду Чернігівської області; справи, розглянуті апеляційним судом Чернівецької області, — апеляційному суду Тернопільської області; справи, розглянуті апеляційним судом Чернігівської області, — апеляційному суду Полтавської області; справи, розглянуті апеляційним судом міста Києва, — апеляційному суду Донецької області; справи, розглянуті апеляційним судом міста Севастополя, — апеляційному суду Автономної Республіки Крим (відповідно до глави 2 розділу V Цивільного процесуального кодексу України1.
Цивільні справи за касаційними скаргами на судові рішення і касаційні скарги, подані до Верховного Суду України після 1 січня 2007 р., а також касаційні скарги, подані до Верховного Суду України до 1 січня 2007 р., за якими проведено попередній розгляд відповідно до статті 332 Цивільного про-цесуального кодексу України, розглядаються та вирішуються Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України відповідно до глави 2 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином, відповідно до Закону України від 22 лютого 2007 р. про вне-сення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ, цивільні справи за касаційними скаргами на судові рішення і касаційні скарги, не розглянуті Верховним Судом України до 1 січня 2007 р., в тому числі за якими Верховним Судом України витребувано справи, передаються для розгляду і вирішення до колегії суддів відповідних апеляційних судів, але не того апеляційного суду, який розглядав справу, а іншого апеляційного суду. Отже, відповідно до Закону, певним нормам глави 2 розділу V ЦПК надано зворотної сили. Вони застосовуються до цивільних процесуальних правовідносин, які виникли до набрання чинності зазначеного Закону (докладніше див. коментар до ст. 2 ЦПК).