1. Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі:1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду;
5) закриття провадження у справі.
2. Сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі:
1) внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі;
4) закриття провадження у справі з підстави, визначеної пунктом 1 статті 205 цього Кодексу;
5) залишення заяви без розгляду з підстав, визначених пунктами 1, 2 і 8 статті 207 цього Кодексу.
3. У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої і пунктом 1 частини другої цієї статті, судовий збір та кошти на оплату витрат на інформа- ційно-технічне забезпечення розгляду справи повертаються у розмірі зайво внесеної суми; в інших випадках, встановлених цією статтею, — повністю.
4. Судовий збір повертається в інших випадках, встановлених законом.
Коментар:
У визначених цивільним процесуальним законодавством випадках суми судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення можуть бути повернені особі, яка їх понесла (позивач або заявник). Такі випадки пов'язані, як правило, з помилковою сплатою більшої суми, ніж та, яка підлягала сплаті, або з відпаданням обставин, які зумовили сплату цих видів витрат.
Так, згідно з ч. 1 статті, що коментується, сплачена сума судового збору повертається позивачеві або заявникові за ухвалою суду у разі:
— зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в біль-шому розмірі, ніж це встановлено законом;
— повернення заяви або скарги;
— відмови у відкритті провадження у справі;
— залишення заяви або скарги без розгляду;
— закриття провадження у справі.
Законом про судовий збір можуть бути передбачені також інші випадки, коли судовий збір підлягає поверненню.
Згідно з ч. 2 цієї статті сплачена сума коштів на оплату витрат на інформа-ційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі:
— внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством;
— повернення заяви або скарги;
— відмови у відкритті провадження у справі;
— закриття провадження у випадку, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
— залишення заяви без розгляду у зв'язку з поданням заяви особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, подання заяви особою, яка не має повноважень від заявника, а також у зв'язку з неправильним оформленням позовної заяви.
У разі зменшення розміру позовних вимог або переплати судового збору, а також у разі переплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення ці судові витрати повертаються у розмірі зайво внесеної суми; у всіх інших ви-падках ці витрати повертаються повністю.
Необхідно відзначити, що згідно з ч. 7 ст. 235 при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
У разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повер-тається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника в порядку по-зовного провадження ця сума зараховується до суми судового збору, вста-новленої за позовну заяву (ч. 2 ст. 99 ЦПК України)