1. Суд, який розглядає справу, в разі необхідності збирання доказів за межами його територіальної підсудності доручає відповідному суду провести певні процесуальні дії.2. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, перелік питань, поставлених особам, які беруть участь у справі, та судом свідку. Ця ухвала обов'язкова для суду, якому вона адресована.
3. Судове доручення виконується у судовому засіданні за правилами, встановленими цим Кодексом. Суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі, про час і місце засідання. їхня присутність не є обов'язковою.
4. Протоколи і всі зібрані при виконанні доручення матеріали негайно пе-ресилаються до суду, який розглядає справу.
5. Якщо свідки, які дали показання суду, що виконував доручення, прибудуть у суд, який розглядає справу, вони дають показання у загальному порядку.
Коментар:
Одним з принципів цивільного процесуального права є принцип безпосе-редності. Іншому суду дії із збирання доказів можуть бути доручені в тих ви-падках, коли докази знаходяться за межами територіальної підсудності суду, який розглядає справу (ч. 1 статті, що коментується).
Предметом судового доручення можуть бути отримання пояснень осіб, які беруть участь в справі, допит свідків, збирання і огляд на місці письмових і речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, проведення експертизи.
Згідно з ч. 2 статті, що коментується, про судове доручення постановляється ухвала, що містить коротку суть даної справи, обставини, що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення. Ця ухвала обов'язкова для суду, якому воно адресована, і апеляційному оскарженню не підлягає (див. коментар до ст. 239 ГПК).
Процесуальні дії при виконанні судового доручення здійснюються так само, як вони здійснювалися б судом, що розглядає справу по суті. Частина З статті, що коментується, зобов'язує суд, що виконує доручення, повідомити осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового засідання. Будучи присутніми на засіданні, ці особи можуть використовувати процесуальні права, наприклад ставити питання свідкові. Неявка осіб, які беруть участь у справі, повідомлених про час і місце судового засідання, не перешкоджає виконанню судового доручення.
Згідно з ч. 4 статті, що коментується, в засіданні, в якому виконується судове доручення, складається протокол. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколом, подавати на нього зауваження.
Протоколи і всі зібрані матеріали при виконанні судового доручення (плани, знімки, креслення) негайно пересилаються до суду, який розглядає справу.
З метою забезпечення безпосередності дослідження доказів, якщо згідно з ч. 5 статті, що коментується, свідки, які дали показання раніше суду, що виконував судове доручення, прибудуть у суд, який розглядає справу, вони дають показання в загальному порядку.