1. Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу.2. Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання по-слідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
3. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
4. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
5. Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.
Коментар:
Цивільні справи в судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду. У випадках, встановлених законом, цивільні справи в судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, що користуються при здійсненні правосуддя всіма правами судді (частини 1, 2 ст. 18 ЦПК; ч. 4 ст. 234 ЦПК).
Покладаючи на головуючого обов'язок керівництва судовим засіданням, законодавець має на увазі управління ходом судового розгляду. Обов'язки головуючого різноманітні. До них відносяться: оголошення судового засідання відкритим і оголошення, яка справа розглядатиметься; роз'яснення перекладачеві його прав і обов'язків і приведення до присяги; оголошення складу суду і роз'яснення права відводу; роз'яснення особам, які беруть участь в справі, їх прав і обов'язків; роз'яснення прав і обов'язків експертові і приведення його до присяги, роз'яснення спеціалістові його прав і обов'язків; встановлення порядку з'ясування обставин справи і дослідження доказів тощо.
У разі заперечення будь-кого з осіб, які беруть участь в справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів проти дій головуючого ці заперечення заносяться в протокол. Про їх прийняття або відхилення суд постановляє ухвалу.
Покладаючи на головуючого обов'язок керувати всім ходом судового за-сідання, закон одночасно наділяє його правом застосовувати необхідні заходи із забезпечення в судовому засіданні належного порядку. Головуючий може застосувати до порушників встановлених в суді правил або протиправно перешкоджаючих здійсненню цивільного судочинства наступні заходи про-цесуального примушення: попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід свідка (ч. 1 ст. 94 ЦПК).
Закон покладає на судового розпорядника численні обов'язки (див. коментар до ст. 49 ЦПК). У разі скарги учасників процесу на дії або бездіяльність судового розпорядника з виконання покладених на нього обов'язків, головуючий в цьому ж процесі розглядає скаргу, про що постановляє ухвалу.