1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.2. Справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни од- ного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку.
3. У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.
Коментар:
Принцип безпосередності судового розгляду полягає, перш за все, в прямому зіткненні з джерелами дослідження і в особистому сприйнятті того або іншого факту, які ці джерела містять. Суд зобов'язаний досліджувати докази: опитати осіб, які беруть участь в справі, допитати свідків, заслухати висновок експерта, ознайомитися з письмовими доказами, оглянути речові докази.
Безпосередність є необхідною умовою оцінки доказів судом на своє внутрішнє переконання, заснованому на всесторонньому, повному і об'єктивному дослідженні доказів, що, у свою чергу, формує оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1, 3 ст. 212 ЦПК).
Проте необхідно мати на увазі, що у ряді випадків безпосереднє сприйняття фактичних даних судом неможливе або недоцільне. Такі винятки з вимоги безпосередності передбачені, зокрема, статтями 132,183 ЦПК. Відсутня без-посередність при забезпеченні доказів, забезпечення яких проведено в порядку, передбаченому ст. 133 ГПК.
Принцип безпосередності вимагає, щоб рішення суду у цивільній справі грунтувалося на доказах, розглянутих і досліджених від початку і до кінця судового засідання при незмінному складі суду. У разі заміни судді під час судового розгляду справа розглядається спочатку.
У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосу-вання судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» від 21.12.1990 р. вказано, що: «Виходячи з принципу безпосе-редності судового розгляду отримані докази повинні бути досліджені в судово-му засіданні, в якому постановлено рішення незалежно від того, чи досліджува-лися ці докази тим же складом суду в іншому судовому засіданні» . Порушення даного принципу веде до відміни рішення суду (п. 2 ч. 1 ст. 311 ЦПК; п. 2 ч. 1 ст. 338 ЦПК.
У судовому засіданні можуть оголосити перерву, тривалість якої визначає суд відповідно до обставин, що її викликали. Так, у разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю витребувати нові докази, суд оголошує перерву на якийсь час, необхідний для цього (ч. 2 ст. 191 ЦПК).
Перерва — це відстрочка продовження судового засідання на відносно ко-роткий час. Після закінчення перерви процес не поновлюється, а продовжується.
Розгляд заяви про видачу судового наказу проводиться без судового засідан-ня, виклику стягувача і боржника для заслуховування їх пояснень (ч. 2 ст. 102 ЦПК) і не може відноситися до порушення принципу безпосередності.
У статті, що коментується, на відміну від ст. 160 ЦПК 1964 р., відсутня вка-зівка на гласність судового розгляду, оскільки гласність і відкритість судового розгляду закріплені в ст. 6 ЦПК. Усна форма ведення процесу становить не-обхідну умову реалізації принципу гласності і якнайкращим способом забезпе-чує можливість безпосереднього сприйняття досліджуваного матеріалу.
На гласність здійснення процесуальних дій указують багато норм Цивільного процесуального кодексу, зокрема статті 173,176,180, 189,190 тощо.