Пункт 1 ч. 1 статті, що коментується, пов'язує необхідність зупинення прова-дження у справі з можливістю правонаступництва (ст. 37 ЦПК), але маються на увазі не всі випадки процесуального правонаступництва, а тільки ті, що виника-ють у зв'язку із смертю або оголошенням фізичної особи померлою.
Поступка права вимоги, переведення боргу не є підставою для зупинення провадження у справі.
У разі смерті фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, провадження у справі зупиняється (п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК).
Правонаступництво при злитті, приєднанні, поділі, перетворенні юридичної особи, що була стороною у справі, визначається відповідно до ст. 107 ЦК України.
Факт перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, переведених на військовий стан (участь в миротворчих операціях), є підставою зупинення провадження у справі.
Зупинення провадження у справі у зв'язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституцій-ного, цивільного, господарського або адміністративного судочинства, викли-кається необхідністю встановлення в рішенні, вироку, ухвалі у іншій справі обставин, що мають значення для справи, тобто преюдиціальних фактів (частини 3, 4 ст. 61 ЦПК).
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених частинами 1—3 ст. 43 ЦПК.
Про зупинення провадження у справі суд постановляє мотивовану ухвалу, яка повинна містити реквізити, передбачені ч. 1 ст. 210 ЦПК. Ця ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. 13 ч. 1 ст. 293 ЦПК).