1. Суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, — уповноваженого органу виконавчої влади.2. Орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
3. До висновку органу опіки та піклування мають бути додані:
1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;
2) свідоцтво про народження дитини;
3) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;
4) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення.
Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів.
Коментар:
Стаття, що коментується, передбачає особливості підготовки до судового розгляду справ про усиновлення. Так, суддя при підготовці справи про уси-новлення дитини вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування або уповноваженого органу вико-навчої влади, якщо усиновлювачами є іноземні громадяни. Таким органом
раніше був центр з усиновлення дітей при Міністерстві освіти та науки України, який відповідно до Закону України від 12 січня 2006 р. «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо Центру з усиновлення дітей» перетворено на урядовий орган державного управління з усиновлення і захисту прав дитини1. Заінтересованими особами, тобто особами, які мають юридичний інтерес в результаті справи (див. коментар до ч. 2 ст. 26 ЦПК) є усиновлювачі дитини, дитина, батьки дитини, опікун або піклувальник дитини, якщо у дитини немає батьків або дитина залишилась без батьківського піклування (ст. 243 СК), а також повнолітні особи, які можуть бути усиновлені, якщо в них немає батьків (ч. 2 ст. 208 СК). Заінтересованість зазначених осіб зумовлена тим, що в результаті рішення суду про усиновлення у них виникають або припиняються сімейні права та обов'язки. Так, у усиновленого в результаті рішення суду про усиновлення виникають взаємні права та обов'язки щодо усиновлювача та його родичів і припиняються взаємні права та обов'язки між батьками і усиновленою особою, а також між нею та іншими її родичами за походженням (ч. 1—3 ст. 232 СК).
Предметом судової діяльності у даній категорії справ є встановлення наявно-сті або відсутності підстав для усиновлення. Суд має встановити факти, з наяв-ністю чи відсутністю яких закон пов'язує право заявника на усиновлення.
Відповідно до ч. 2 статті, що коментується, орган опіки та піклування не-залежно від того, як судом буде вирішено питання про усиновлення, має надати суду висновок про доцільність усиновлення та про відповідність його інтересам дитини.
Відповідно до ч. З статті, що коментується, до висновку органу опіки та піклування мають бути додані:
1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його прожи-вання;
2) свідоцтво про народження дитини;
3) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;
4) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення.
Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів.
Заінтересованість органів опіки та піклування випливає з їхнього функціонального обов'язку надати до суду висновок про доцільність усинов-лення і відповідність його інтересам дитини. Заінтересованість урядового органу з усиновлення і захисту прав дитини зумовлена тим, що він дає згоду на усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, та іноземцями дітей, які проживають на території України, і здійснює подальший контроль над виконанням усиновлювачем своїх зобов'язань, а також над умовами проживання і виховання усиновлених дітей.
Частина 1 статті, що коментується, передбачає, що при підготовці до розгляду справи про усиновлення суддя вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, — уповнова-женого органу виконавчої влади. Відповідно до Закону України від 12 січня 2006 р. «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо Центру з усиновлення дітей» перетворено на урядовий орган державного управління з усиновлення і захисту прав дитини1. У зазначених органів є тільки заінте-ресованість, зумовлена їхнім функціональним обов'язком з охорони й захисту прав дитини, при розгляді справ про усиновлення дітей.