1. Суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов'язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.2. Суд розглядає справу про усиновлення повнолітньої особи з обов'язковою участю заявника (заявників), усиновлюваної особи, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.
3. Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках, встановлених Сімейним кодексом України, суд розглядає справу в закритому судовому засіданні.
4. Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи.
Коментар:
Дана категорія справ відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК розглядається судом у колегіальному складі, тобто у складі одного судді і двох народних засідателів.
Як було зазначено, справи окремого провадження розглядаються судом з дотриманням загальних правил, установлених ЦПК (див. коментар до ст. 235 ЦПК) з особливостями, встановленими статтею, що коментується.
Справи про усиновлення, як і будь-які справи, за винятком справ наказного провадження, розглядаються в судовому засіданні. Судове засідання скла-дається з чотирьох взаємопов'язаних між собою частин, розташованих у певному порядку, кожна з яких має свій зміст, свої специфічні завдання і призначена для вирішення певного кола питань. Перша частина судового засідання — підготовча частина судового засідання, регулюється статтями 163— 172 ЦПК; друга частина судового засідання — розгляд справи по суті, передбачена статтями 173—192 і 194 ЦПК; третя частина судового засідання — судові дебати, передбачена ст. 193 ЦПК; четверта частина судового за-сідання — ухвалення і оголошення рішення суду регулюється статтями 195— 196 ЦПК .
Стаття, що коментується, передбачає, що при розгляді справи про усинов-лення дитини (правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття — ч. 1 ст. 6 СК) обов'язкова участь заявника (ними є усиновлювачі або усиновлювач, якщо усиновляє дитину одна особа (ч. 5 і ч. 6 ст. 211 СК, ст. 220 СК), органу опіки та піклування, уповноваженого органу виконавчої влади (відповідно до Закону України від 12 січня 2006 р. «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо Центру з усиновлення дітей» центр з усиновлення дітей замінено урядовим органом державного управління з усиновлення та захисту прав дитини), а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення (ст. 218 СК). Як було зазначено, у названих органів при розгляді справ про усиновлення наявний процесуальний інтерес, який зумовлений функціональним обов'язком надати суду висновок про доцільність усиновлення і відповідність його інтересам дитини (див. коментар до ст. 253 ЦПК). Відповідно до ч. 2 ст. 254 ЦПК суд розглядає справу про усиновлення з обов'язковою участю заявника (заявників) органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати. При розгляді справи про усиновлення повнолітньої особи відповідно до ч. 2 статті, що коментується, обов'язковою є участь заявника (заявників), усиновлюваної особи, а також заінтересованих осіб. Такими заінтересованими особами можуть бути батьки повнолітньої особи, яку усиновлюють, якщо вони в неї є, та інші родичі усиновлюваної повнолітньої особи, оскільки у них у результаті рішення суду про усиновлення повнолітньої особи припиняються з нею сімейні правовідносини. У розгляді справи про усиновлення повнолітньої особи не потрібна участь органів опіки та піклування, оскільки в даному випадку не потрібний захист прав та інтересів дитини.
Відповідно до ч. З ст. 6 ЦПК і ч. З статті, що коментується, для забезпечення таємниці усиновлення (ст. 226 СК) суд розглядає справу в закритому судовому засіданні.
Відповідно до ч. 4 статті, що коментується, суд у судовому засіданні перевіряє наявність законних підстав для усиновлення. Відповідно до ч. 2 ст. 207 СК усиновлення дитини здійснюється в її вищих інтересах для забезпечення стабільних і гармонійних умов її життя. Суд повинен також перевірити, чи можуть заявники (заявник) бути усиновлювачем (статті 211 і 212 СК), чи є згода батьків дитини на усиновлення (ст. 217 СК), наявність згоди дитини на усиновлення, якщо вона необхідна (ст. 218 СК), згода усиновленої повнолітньої особи в разі її усиновлення (ч. 2 ст. 208 СК). Враховуючи, що усиновлення дитини відбувається, як було сказано, в її вищих інтересах, для забезпечення стабільних і гармонійних умов її життя (ч. 2 ст. 208 СК), суд у судовому засіданні повинен перевірити стан здоров'я і матеріальне становище усиновлювача (пункти 5, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 121 СК).