1. В апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони — укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Коментар:
Стаття, що коментується, відповідно до одного з найважливіших принципів цивільного процесу — принципу диспозитивності (див. коментар до ст. 11 ЦПК), передбачає право позивача відмовитися від позову і право сторін укласти мирову угоду. Стаття 174 ЦПК передбачає право позивача відмовитися від позову протягом усього часу судового розгляду. Відмова позивача може бути зроблена в усній формі. В цьому разі відмова позивача заноситься до журналу або протоколу судового засідання (див. коментар до статей 198 і 200 ЦПК).
Відповідно до п. 2і розділу XI ЦПК «Прикінцеві та перехідні положення» до 1 січня 2008 р. повне фіксування судового засідання за допомогою звуко-записувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. В усіх інших випадках хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання (п. 2і розділу XI ЦПК «Прикінцеві та перехідні положення» в редакції Закону України від 8 вересня 2005 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»1.
Відмова позивача від позову в письмовій формі приєднується до справи. Відповідно до ч. 5 ст. 174 ЦПК суд не приймає відмову позивача від позову, якщо дії його законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє. Наприклад, законний представник недієздатної і непрацездатної особи (ст. 39 ЦПК) під час розгляду справи в апеляційній інстанції відмовляється від позову про стягнення аліментів на утримання недієздатної і непрацездатної особи, інтереси якої він представляє. Суд не приймає таку відмову від позову, оскільки дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку сторони, як було зазначено, відповідно до принципу диспозитивності (ст. 11 ЦПК) можуть також укласти мирову угоду. Мирову угоду під час розгляду справи в апеляційному порядку можуть укласти сторони, незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Мирову угоду може бути укладено тільки між суб'єктами спірних матеріальних правовідносин. Мирова угода, укладена сторонами або їх представниками, не є для суду обов'язковою. Суд апеляційної інстанції, так само як і суд першої інстанції, відповідно до ч. 6 ст. 175 ЦПК може не визнати мирову угоду у справі, якщо мирову угоду укладено законним представником однієї або обох сторін, коли дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє. В разі прийняття судом відмови від позову або затвердження мирової угоди провадження у справі слід закрити (див. коментар до статей 205 і 310 ЦПК).