1. Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи — сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
Коментар:
Як було зазначено, під повноваженнями апеляційного суду слід розуміти сукупність його прав і обов'язків щодо перевірки законності і обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції, які не набрали законної сили (див. коментар до ст. 307 ЦПК). Одним із цих повноважень є право і обов'язок апе-ляційного суду постановити ухвалу про скасування рішення суду першої ін-станції і закриття провадження у справі або залишенні заяви без розгляду. Апеляційний суд зобов'язаний скасувати рішення суду першої інстанції, що оскаржується, і закрити провадження у справі на підставах, передбачених ст. 205 ЦПК, наприклад, якщо справа не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства (див. коментар до ст. 205 ЦПК). Апеляційний суд також зобов'язаний скасувати рішення суду першої інстанції, що оскаржується, і залишити заяву без розгляду на підставах, передбачених ст. 207 ЦПК, наприклад, якщо позовна заява або заява про відкриття наказного провадження або окремого провадження була подана недієздатною особою; або, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; або належним чином повідомлений позивач не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (див. коментар до ст. 207 ЦПК).
У разі закриття провадження у справі дана справа повторно розглядатись не може (див. коментар до ст. 206 ЦПК). У разі якщо заяву залишено без розгляду вона може бути розглянута повторно (див. коментар до ст. 207 ЦПК). Ухвала суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції і про зупинення провадження у справі або про залишення заяви без розгляду, як і будь-яке рішення або ухвала суду апеляційної інстанції, може бути оскаржене в касаційному порядку (див. коментар до ст. 324 ЦПК).
Відповідно до ч. 2 статті, що коментується, якщо суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення в разі смерті фізичної особи чи припинення юридичної особи — сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для припинення провадження у справі або залишення заяви без розгляду. Наведене положення ч. 2 статті, що коментується, навряд чи можна визнати правильним. Наприклад, суд першої інстанції на підставі ст. 203 Сімейного кодексу України задовольнив позовну заяву недієздатної матері, яка потребує матеріальної допомоги, про стягнення з її повнолітнього сина аліментів. На це рішення суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу. В момент відкриття стадії перегляду рішень і ухвал суду апеляційної інстанції мати була жива. На момент же розгляду справи в апеляційній інстанції мати померла. Рішення суду першої інстанції було законним і обґрунтованим. Однак, як було сказано, на момент розгляду справи в апеляційній інстанції мати померла. Правовідносини між нею і сином припинились. Постає запитання: на користь кого ж аліменти можуть бути стягнуті? Правонаступництво в даному випадку відсутнє. Тому варто б постановити ухвалу про закриття провадження у справі. Слід зазначити, що положення ч. 2 статті, що коментується, суперечить п. 6 і 7 ст. 205 ЦПК, які передбачають закриття провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва або ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі. У разі ж якщо на момент розгляду справи в апеляційній інстанції по суті померла особа, яка була стороною у справі, і спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до притягнення до справи правонаступника або його законного представника (див. коментар до статей 201 і 203 ЦПК).