1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.2. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено:
1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
4) якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
8) в інших випадках, встановлених законами України.
Коментар:
У статті, що коментується, містяться підстави для відмови в задоволенні судом клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
За загальним правилом, установленим у ч. 1 ст. 396 ЦПК, такі підстави містяться в нормах міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тому важливим у зв'язку з вирішенням судом питанням про відмову в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в Україні є встановлення підстави для такої відмови. При цьому слід виходити з норм міжнародного договору України з державою, звідки направлено клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, в якому чітко мають бути визначені підстави для відмови в задоволенні такого клопотання.
У випадках, коли в міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, підстави для відмови в задоволенні кло-потання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не визначені, в задоволенні клопотання може бути відмовлено на підставах, установлених у ч. 2 ст. 396 ЦПК.