Юристи, що обслуговують страхові компанії, все частіше стикаються з страховим шахрайством, а особливо з винаходами страхувальників, що мають на меті недобропорядно отримати страхове відшкодування.
Останні декілька місяців країна перебуває в тяжкому економічному стані. Події, які відбулися, безпосередньо впливають на всіх, не виключенням є страхові компанії. Автомобілі в салонах практично не купляють, страхують дедалі менше за договорами КАСКО, а недобросовісні страхувальники намагаються стягнути зі страхових компаній максимальні суми страхового відшкодування. У цій статті йдеться про страхове шахрайство, буде наведено конкретні справи з елементами страхового шахрайства, а також запропоновано шляхи боротьби з ними на практиці.
Перший «шахрайський» випадок
Сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП): водій вибрав небезпечну швидкість руху, у зв'язку з чим з'їхав у кювет та зіткнувся з деревом (на дорозі був туман). На водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 12.1 розділу 12 «Швидкість руху» Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), відповідно до положень якого водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен ураховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати їм. Водій протокол підписав, у поясненнях підтвердив наведене. Матеріали адміністративної справи направили до суду для притягнення останнього до відповідальності.
У даному випадку в договорі КАСКО було передбачено, що у разі настання ДТП за статтею 12.1 ПДР України страхова компанія має право відмовити у виплаті страхового відшкодування. Натомість суд при прийнятті постанови про адміністративне правопорушення зазначає, мабуть, умисно, що водієм порушено п. 13.1 ПДР України, та притягує до адміністративної відповідальності. У постанові відсутня мотивація, чому суд приходить до висновку про порушення зовсім іншого пункту ПДР. Це рішення абсолютно влаштовує страхувальника, оскільки при п. 13.1 ПДР України страхова компанія зобов'язана виплатити страхове відшкодування.
Страхова компанія відмовляє у виплаті страхового відшкодування, оскільки всі первинні матеріали дають на те правові підстави, а страхувальник тим часом звертається до суду з цивільним позовом про стягнення 500000 тис. гривень.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є незаконною, що не завадило їй набрати сили. Адже страхова компанія не є стороною у справах про адміністративне правопорушення та оскаржити таке незаконне рішення не має права. Тому в даному випадку єдиний спосіб – це звернення до прокуратури із заявою про проведення прокурорської перевірки та застосування заходів прокурорського реагування.
За час поки страхова компанія дізналася про негативну для неї постанову суду та звернулася до прокуратури, суд у цивільній справі постановив заочне рішення про стягнення 500000 грн. на користь страхувальника та розпочалася процедура виконавчого провадження. У той же час після проведення прокуратурою перевірки порушень, описаних страховою компанією, вона подає апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції.
Звертаю увагу, що строк на подання апеляційної скарги, звичайно, пропущений. У цьому разі прокуратурі необхідно в апеляційній скарзі пояснювати поважність пропущеного терміну тим, що вона не знала і не могла знати про таке порушення, а воно стало відомо після проведення прокурорської перевірки та ознайомлення з матеріалами адміністративної справи у суді першої інстанції, підтвердженням чого є заява від прокуратури про таке ознайомлення. Фактично прокуратура просить рахувати 10-денний строк з моменту ознайомлення з матеріалами справи. Після поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції було змінено, страхувальника-шахрая притягнуто до адміністративної відповідальності за п. 12.1 ПДР України, а провадження у справі закрито за строками давності.
Опісля заочне рішення суду було скасовано, а вже відкрите виконавче провадження про стягнення зі страхової компанії 500000 грн. закрито. Роботи було проведено багато, однак це зекономило страховій компанії 500000 грн.
Серед засобів боротьби із шахраями я виокремив би один з основних, а саме – жорсткий контроль справ про адміністративне правопорушення, за якими притягають страхувальників, контроль будь-яких можливих майбутніх позовів та обов'язкове доведення процедур оскарження, подання заяв до їх логічного кінця. Важливо також не лінуватися писати скарги на дії осіб, які не бажають, але зобов'язані захищати законні права та інтереси юридичних осіб.
Хочу зазначити, що прокуратура не завжди проводить розслідування та подає апеляційну скаргу в інтересах юридичної особи, траплялися і такі випадки. Однак потрібно не здаватися, а доводити свою правоту через скарги у вищі прокурорські інстанції, що врешті-решт дає свої позитивні результати.
Одним з основних засобів боротьби із страховим шахрайством є жорсткий контроль справ про адміністративне правопорушення, за якими притягають страхувальників, контроль будь-яких можливих майбутніх позовів та обов'язкове доведення процедур оскарження, подання заяв до їх логічного кінця
Другий «шахрайський» випадок
Наступна справа, якою хочу поділитися з вами, колеги, стосується умов договорів страхування та відповідальності працівників страхової компанії, що можуть призвести до негативних наслідків, якими обов'язково скористаються «страхові шахраї».
Сталася ДТП, за наслідками якої автомобіль з'їхав у кювет та зіштовхнувся з деревом. Вартість матеріального збитку становить 250000 грн. Особу притягнуто до адміністративної відповідальності, страхова компанія складає акт та виплачує суму страхового відшкодування. Все відбувається досить швидко. Після проведеної перевірки нашою компанією за дорученням голови правління страховика ми знаходимо ряд порушень.
У договорі страхування КАСКО передбачено обмеження за віком особи, яка може керувати транспортним засобом, – від 25 років. Протокол про адміністративне правопорушення складено на водія, якому виповнилося 24 роки.
Постановою суду провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв'язку з тим, що в судове засідання з'явився власник транспортного засобу та повідомив, що під час ДТП саме він був за кермом, а товариша попросив сісти за кермо після дорожньо-транспортної пригоди, оскільки боявся, що його позбавлять права керувати транспортним засобом та він втратить роботу, пов'язану з відрядженнями за кордон на автомобілі. Увага, суд надає перевагу поясненням власника транспортного засобу та закриває провадження у справі по його товаришу у зв'язку із відсутністю в його діях складу правопорушення. Рішення набрало законної сили, звісно, його ніхто не оскаржував.
На перший погляд, страхова компанія не мала права не виплачувати страхове відшкодування, але…
Юридичний аналіз документів довів, що підстави для повернення страхового відшкодування є. Страховою компанією було написано звернення до прокуратури з викладенням усіх обставин та проханням провести перевірку зазначених у заяві обставин, звернутися з апеляційною скаргою до апеляційного суду про скасування постанови суду першої інстанції про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю вини правопорушника (який не досяг 25 років), постановити нову, якою реального водія притягнути до відповідальності.
У ході проведеної перевірки було опитано працівників Державної автомобільної інспекції, які підтвердили, що за кермом автомобіля був 24-річний громадянин, а також понятих з місця пригоди, які підтвердили те саме. Було встановлено, що власника автомобіля на місці пригоди не було. Факт.
Після цього було написано заяву про вчинення злочину за дачу завідомо неправдивих свідчень у суді, що призвело до незаконного рішення. Прокуратурою було порушено кримінальну справу стосовно власника транспортного засобу, який надав суду неправдиві показання.
Прокуратура в інтересах страхової компанії звернулася з апеляційною скаргою до апеляційного суду з проханням поновити строк на апеляційне оскарження, описуючи вище викладене, та притягнути 24-річного водія до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Строк на апеляційне оскарження було поновлено, а апеляційну скаргу задоволено.
Після проведеної юридичної роботи страхова компанія звернулася до власника транспортного засобу з позовом про стягнення суми незаконно отриманого страхового відшкодування. У порядку забезпечення позову було накладено арешт на банківські рахунки, транспортний засіб та квартиру шахрая. Страхувальник-шахрай на той момент перебував не в кращій ситуації: з порушеною кримінальною справою, арештованим майном і рахунком, а тому цивільна справа завершилась укладенням мирової угоди. Страхова компанія повернула собі кошти.
ВИСНОВОК:
Страхове шахрайство у світі не є новим поняттям, прийшло воно до нас із Заходу. Випадків шахрайства багато. Напевно, варто ввести кримінальну відповідальність саме за такі дії – це є світова практика. А взагалі постає питання, як з цим боротись? Суди приймають незаконні рішення на користь «страхувальників-шахраїв», прокуратура не завжди захищає інтереси страхових компаній, страхувальники цим зловживають, тобто своєю безкарністю. Як боротись?
Боротися так само, як боролися люди на Майдані, тільки на папері, до останнього, а замість «коктейлів Молотова» використовувати юридичні знання та механізми захисту клієнтів...