Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Підписання договору між підприємствами, директором яких є один і той же чоловікЗаконодавство не забороняє одній і тій же фізичній особі бути директором відразу декількох юридичних осіб. Однак таке «сидіння на двох стільцях» несе ряд юридичних проблем, серед яких однією з головних є можливість укладення договорів між юридичними особами, директором яких є одна і та ж фізична особа. Про те, чи може один і той же чоловік, який є директором різних юридичних осіб, підписувати від імені цих юросіб договір, що укладається між ними, майже одночасно міркували учасники відразу двох форумів: форумом JuristOFF і юридичного форуму ЛІГА: ЗАКОН.

Позиція 1. Особа не може підписувати договір від імені обох юридичних осіб, в яких воно є директором, оскільки:

- особа не може укладати договір саме з собою;

- згідно з ч. 3 ст. 238 ЦК представник не може здійснити операцію від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом;

- згідно з ч. 3 ст. 237 ЦК представництво виникає, в тому числі, на підставі акта органу юридичної особи. У даному випадку таким актом є статут, який уповноважує директора на представництво інтересів юрособи;

- директор, підписуючи обидва договори з обох сторін, одночасно бере на себе подвійні зобов'язання, тобто фактично сторони за договором «накладаються», істотні умови узгоджувати не з ким, - що в свою чергу веде до недійсності договору.

У першу чергу такий договір може бути визнаний недійсним органами податкової служби.

- Згідно з ч. 5 ст. 62 Закону «Про господарські товариства» генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Згадка в даній нормі доручення свідчить про те, що між підприємством та директором існують саме відносини представництва.

Тому для «чистоти» договору необхідно, щоб хоча б від імені одного з підприємств договір був укладений іншою особою. Наприклад, представником одного з директорів або іншим членом органу управління юрособи.

Позиція 2. Особа, яка є директором двох юридичних осіб, може підписувати договір між цими юрособами, оскільки:

- підписуючи договір від імені юридичної особи, директор виступає не як його представник, а як орган управління;

- договір полягає не від імені директора, а від імені юридичних осіб;

- згідно зі ст. 92 ЦК юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, що діють згідно статутних документів або законів;

- в постанові від 02.08.2001 у справі № 2/487 ВГСУ визнав помилковою позицію судів першої та апеляційної інстанцій про визнання недійсним договору, укладеного між двома юридичними особами з мотивацію його підписання від імені обох сторін однією особою. У рішенні суд вказав, що вимога ч. 3 ст. 62 ЦК старої редакції (вона аналогічна ч. 3 ст. 238 ЦК чинній редакції) стосується представника особи, від імені якого укладається угода. Юридична особа ж набуває цивільних прав і бере на себе цивільні зобов'язання через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм законом або статутом. Тобто спірний договір був укладений від імені підприємств генеральним директором кожного з них як органом управління.

- в ч. 3 ст. 238 ЦК слід звернути увагу на те, що обмеження на укладення договорів одним представником в інтересах кількох осіб, яких він одночасно представляє, не поширюється на «інших осіб, визначених законом».

Думка юриста: Укладення договору між юридичними особами одним і тим же фізичною особою, чинним як директор цих юридичних осіб, створює права та обов'язки для цих юридичних осіб, а не для директора. Підписуючи такий договір з обох сторін, він, в першу чергу, виступає як орган управління цих юридичних осіб, а тому має повне право на його укладення. Адже інакше ніж через дії директора юридична особа, як правило, не зможе укласти договір з іншою юридичною особою, директором якого є та ж людина.

Інша справа, що укладення такого договору несе істотні ризики. У деяких випадках суди визнають недійсними договори, укладені одним і тим же особою, яка є директором різних підприємств, посилаючись саме на ч. 3 ст. 238 ЦК (див. постанову ВГСУ від 26.05.2009 № 5020-3/328, постанову ВГСУ від 03.02.2010 № 17/74). В інших же випадках судді все ж більше акцентують увагу не на цю норму, а на ч. 3 ст. 92 ЦК, згідно з якою орган або особа, виступаючі від імені юридичної особи, зобов'язані діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (див. постанову ВГСУ від 29.11.2006 № 43/393, постанову ВГСУ від 07.04.2010 № 5020-9/449). Тобто укладений договір може бути визнаний недійсним тільки в тому випадку, якщо він суперечить розумним інтересам юрособи.

На наш погляд, саме останню практику слід визнати більш правильною. Адже якщо договір є вигідним для обох сторін і при цьому не порушує суспільних інтересів та вимог законодавства, то немає підстав для визнання його недійсним лише на тій підставі, що він був підписаний з обох сторін одним і тим же особою. Інакше угоди між афілійованими юридичними особами стануть взагалі неможливими.

Але поки реалії такі, що угода, укладена між юридичними особами, директором в яких є одна і та ж особа, може бути визнана недійсною. Навіть формальна передача повноважень з підписання договору іншій особі однієї із сторін не вирішує цю проблему. Так, у постанові ВГСУ від 28.02.2008 № 7/40 договір, укладений між юридичними особами з одним і тим же директором, був визнаний суперечить ч. 3 ст. 238 ЦК, а тому й недійсним, незважаючи на те, що він був підписаний, з одного боку, директором одного з юросіб, а з іншого - представником за дорученням, виписаним директором іншої юрособи. Суд порахував, що, незважаючи на ці хитрощі, директор виступав одночасно з обох сторін договору, оскільки він усього лише передоручіл виконання своїх обов'язків як представника юридичної особи іншій особі.

ВИСНОВОК:

Укладення договору між юридичними особами, директором яких є одна і та ж фізична особа, в будь-якому випадку несе ризик визнання його недійсним на підставі ч. 3 ст. 238 ЦК.


Получите за 15 минут консультацию юриста!