Напевно, вже стає традицією після виборів переглядати за ініціативою прокуратури судові рішення у господарських спорах. При цьому, якщо прокурор не брав участь у процесі, то для прокуратури не має значення, що судове рішення (постанова) вступило в законну силу, процесуальні строки касаційного оскарження зазначеного рішення (постанови) минули, а підстав для перегляду за нововиявленими обставинами - немає.
У практиці нерідко зустрічаються випадки, коли прокуратура ініціює поновлення судового розгляду справи після закінчення 1 - 2 років після того, як судове рішення (постанова) вступило в законну силу. Враховуючи те що прокурор може вступити у справу, якщо того вимагає, зокрема, захист інтересів держави (ст. 35 Закону України «Про прокуратуру»), то рано чи пізно в такій ситуації може опинитися будь предпріятіе.1
____________
1 Інтереси держави трактуються досить широко. Так, згідно з п. 4 мотивувальної частини рішення КСУ від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 «Інтересі держави можут збігатіся ... або НЕ збігатіся ... з інтересамі державних органів, державних підпріємств та організацій чі з інтересамі господарських товариств з частко державної власності у статутному фонді. Проти держава Може вбачаті Свої інтересі НЕ Тільки в їх діяльності, альо ї в діяльності приватності підпріємств, товариств. Із врахування того, Що «інтересі держави» є оціночнім поняттям, прокурор чи Його заступник у кожному конкретному випадка самостійно візначає ..., в Чому самє відбулося чі Може відбутіся Порушення ... інтересів держави ».
Вже сам по собі факт відновлення судового провадження - не кажучи про потенційний ризик тривалого розгляду справи, застосування заходів забезпечення позову, зміни або скасування судового рішення - може негативно відбитися на діяльності підприємства: завдати шкоди діловій репутації, зірвати угоду і т. п.
Одним із поширених способів «входження» прокуратури в завершився судовий господарський процес є відновлення процесуального строку для подачі касаційного подання прокурора на рішення (ухвалу) суду
Згідно зі ст. 53 ГПК України, за заявою прокурора господарський суд може визнати причину пропуску процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Іншими словами, відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише за наявності поважної причини (п. 1 Інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2007 № 01-8/123). Більш того, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок про поважність чи неповажності причин пропуску строку (п. 8 листа ВГСУ від 06.08.2008 № 01 - 8/471).
Розберемо одну із стандартних «поважних причин», по якій прокуратура пропускає терміни подачі касаційного подання на рішення (постанову) суду.
У касаційному поданні прокурором вказується приблизно наступне: «Про Порушення інтересів держави в особі _______ прокуратурі ____________ стало відомо з доручення Генеральної прокуратури та матеріалів господарської справи № _______, з Якою представник прокуратури ознайомівся« ___ »____________ 20__» (варіант: про судове рішення (постанові ) прокуратурі стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами справи) .2
____________
2 Якщо прокурор брав участь у справі, то можливий наступний варіант «поважної причини»: ухвалу господарського суду отримано Генеральною прокуратурою України із запізненням, що підтверджується ... відбитком штампа сектора реєстрації вхідної кореспонденції Генеральної прокуратури України. Внаслідок того що ВГСУ не дав оцінки цьому «доказу», Постановою Верховного Суду України від 30.06.2009 у справі № 3-2508к09/5/17 постанову ВГСУ було скасовано. Цікаво, якщо подібний аргумент приведе підприємство, постанова Верховного Суду України буде таким же? Та й зазначений відбиток штампа сектора реєстрації сам по собі (без конверта з відбитком поштового штампу або довідки головпоштамту та / або довідки суду про дату відправлення (доставки) кореспонденції) в цілому не може вважатися належним доказом дати отримання прокуратурою ухвали суду, оскільки повністю не можна виключити варіант несвоєчасної реєстрації вхідної кореспонденції структурним підрозділом прокуратури.
У практиці були випадки, коли ВГСУ вважав вищевказану причину пропуску строку неповажною і відмовляв прокуратурі у відновленні процесуального строку. Спори з цього питання доходили до Верховного Суду України. Зокрема, постановою Верховного Суду України від 23.06.2009 визначення ВГСУ, яким прокуратурі було відмовлено у відновленні процесуального строку, було скасовано. Підстава - ВГСУ не дав оцінки доводам прокуратури про те, що прокурор не міг оскаржити в установлений строк рішення суду (оскільки про прийняте апеляційним судом постанові прокуратурі м. Києва стало відомо лише при ознайомленні з матеріалами справи). Разом з тим після рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2010 року № 8-рп/2010, яке призвело до неможливості так званої «подвійної касації», ВГСУ щодо інших справ за участю прокуратури іноді знову визнавав вказану причину пропуску строку неповажною.
З іншого боку, це - ще не показник: в ряді інших випадків ВГСУ, не вимагаючи будь-яких інших доказів, навпаки, визнавав поважної вищевказану причину пропуску прокуратурою терміну подачі касаційного подання.
Таким чином, судова практика ВГСУ щодо даного питання неоднозначна, що несе в собі істотні ризики для підприємства
Крім того, прокуратура може зловжити своїми правами, оскільки доручення вищестоящої прокуратури нижчестоящої прокуратурі може бути оформлено у будь-який день, після чого працівник нижчестоящої прокуратури знайомиться з господарським справою і ... раптово виявляє порушення або загрозу порушення державних інтересів у рішенні (постанові) суду, що набрав законної сили, припустимо, два роки тому. Таким чином, прокуратурою (а іноді судом) робиться висновок, що процесуальний строк пропущено з поважної причини - прокуратура не знала про порушення інтересів держави ... два роки, а коли дізналася, так відразу звернулася до ВГСУ.
У зазначеному «доказі» прокуратури повністю ігнорується те, що органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, на яку покладається функція представництва держави в суді (ст. ст. 5, 6 Закону України «Про прокуратуру»), тому якщо вищестояща прокуратура (в т . ч. Генеральна) першої дізналася про порушення інтересів держави, то неважливо, коли про таке порушення дізналася нижчестоящих прокуратур.
Відповідно до частини першої ст. 35 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний своєчасно здійснювати передбачені законом заходи для запобігання порушень закону. При цьому прокурор самостійно (тобто без доручення Генпрокуратури) визначає підстави для представництва в суді (ч. 5 ст. 361 Закону України «Про прокуратуру»). Згідно з ч. 2 ст. 361 вказаного Закону, підставою для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави внаслідок протиправних діянь. Для вирішення питання про наявність підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокуророві надано право знайомитися з матеріалами справи в суді (ч. 4 ст. 361 Закону «Про прокуратуру»).
Інформація про прийняті в Україні судових рішеннях є загальнодоступною (в тому числі і для працівників прокуратури) на офіційному веб-порталі судової влади України з можливістю пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень »). Прокуратура має можливість без будь-яких заяв громадян, юридичних осіб про порушення законності, доручень Генерального прокурора або його заступників практично в режимі online за власною ініціативою виділити судові справи, рішення по яких можуть торкнутися інтересів держави. Публікація відповідного судового рішення (наприклад, щодо земельних спорів з органами місцевого самоврядування) на сайті Єдиного держреєстру судових рішень вже, за великим рахунком, є приводом для перевірки прокуратурою за власною ініціативою даного рішення на предмет необхідності захисту інтересів держави.
В результаті отримуємо наступне: органи прокуратури покликані своєчасно (тобто без пропуску процесуальних строків) захищати інтереси держави в суді, мають доступ до всіх судових рішень (в тому числі тих рішень, які порушують інтереси держави), але місяцями, а іноді і роками не виконують своїх обов'язків (не вивчають судові рішення на загальнодоступному веб-порталі, не йдуть до суду знайомитися зі справою, не подають касаційні подання в межах процесуальних термінів і т. п.).
Таким чином, пропуск процесуальних строків відбувається не тому, що прокуратура (без доручення Генеральної прокуратури) роками не має уявлення про порушення інтересів держави, а тому що органи прокуратури не завжди належним чином виконують свої функції з представництва інтересів держави в суді. Невиконання або неналежне виконання державним органом своїх функцій, в результаті чого даним органом пропускається процесуальний строк, не може служити поважною причиною пропуску цього строку. Бо всі державні органи (у т. ч. прокуратура) мають діяти в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Як захищатися підприємцям?
За сформованою судовій практиці рішення про відновлення процесуального строку подачі касаційного подання прокуратури господарський суд приймає без виклику сторін, тим самим позбавляючи підприємство - сторону процесу можливості взяти участь у дослідженні причин пропуску процесуального строку, привести суду свої доводи з цього питання (ст. 22 ГПК України ). У той же час розгляд господарським судом зазначеного касаційного подання без виклику сторін порушує принципи гласності розгляду справ (ст. 44 ГПК України), змагальності (ст. 43 ГПК України), рівності сторін перед законом і судом (ст. 42 ГПК України).
Враховуючи те що копія касаційного подання на рішення (ухвалу) суду (з копіями доданих до неї документів, відсутніх у справі) надсилається сторонам у справі (ст. 1111 ГПК України), для захисту інтересів підприємства необхідно обов'язково в максимально короткий термін (до того, як ВГСУ прийме рішення за заявою прокуратури про відновлення процесуального строку) направляти суду відгук на касаційне подання (ст. 1112 ГПК України), в якому, зокрема:
а) навести доводи про відсутність поважних причин пропуску прокуратурою процесуального строку подачі касаційного подання (за наявності підстав) 3;
____________
3 У разі якщо ВГСУ все ж відновить прокуратурі процесуальний строк для внесення касаційного подання без будь-яких поважних причин, тобто з явним і доказовим порушенням ст. 53 ГПК України, то підприємство до початку розгляду справи може заявити письмовий мотивований відвід суддям (ст. 20 ГПК України), але рішення про це з цілком зрозумілих причин необхідно приймати в кожному випадку індивідуально з урахуванням конкретних обставин справи
б) просити суд розглянути питання про відновлення процесуального строку за участю сторін (у практиці ВГСУ були випадки, коли дане питання фактично розглядався судом за участю сторін). Так, в одному з судових справ у визначенні ВГСУ було зазначено:
«Прізначіті Розгляд клопотання про Відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для внесення касаційного Подання Заступника прокурора ___________, та в разі задоволення клопотання Розгляд касаційного Подання по суті в засіданні Віщого господарського суду України, його призначення та відбудеться __________. Візнаті явку представник прокуратури обов'язковою, Зобов'язано надаті ПОЯСНЕННЯ Щодо підстав пропуску процесуального строку для внесення касаційного Подання ».
Не треба покладатися на те, що рішення (постанова) суду, яке оскаржується прокуратурою в касаційному порядку, є законним. Бувають випадки, коли навіть саме законне рішення (постанова) суду відміняється і, в кращому випадку, справа направляється на новий розгляд.
ВИСНОВОК:
«Поважні причини», які наводить прокуратура для відновлення процесуальних строків, далеко не завжди є поважними і у підприємства є можливість, не втягуючись у тривалі судові баталії, спробувати переконати суд в необгрунтованості клопотання прокуратури про відновлення пропущеного процесуального строку. І цю можливість в повній мірі можна і потрібно використовувати.