Однією з істотних умов дійсності зовнішньоекономічного контракту є дотримання вимог законодавства щодо його форми.
Слід звернути увагу, що якщо хоча б однією із сторін зовнішньоекономічного контракту є громадянин України або юридична особа України, то він укладається у письмовій формі незалежно від місця його укладення, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.1 Наприклад, ст. 11 Конвенції ООН про міжнародні договори купівлі-продажу товарів 1980 року не містить вимоги щодо письмової форми договору купівлі-продажу і допускає доказ укладення контракту з допомогою показань свідків або іншим чином. Однак при приєднанні до Конвенції Україна зробила застереження про незастосування ст. 11, ст. 29 або частини II Конвенції, дозволяють укладення, зміну, припинення договору купівлі-продажу не в письмовій, а в будь-який інший форме.2 Відповідно, недотримання простої письмової форми зовнішньоекономічного контракту, який підпорядкований праву України, є підставою для його недійсності, простіше кажучи, такий контракт не породжує юридичних наслідків.
____________
1 П. 3 ст. 31 Закону України «Про міжнародне приватне право».
2 Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 23.08.89 № 7978-XI «Про приєднання Української Радянської Соціалістичної Республіки до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів».
При укладенні зовнішньоекономічного контракту слід знати, що печатка також є його істотною умовою, тоді як його номер відноситься тільки до реквізітам.3 Недійсність зовнішньоекономічних договорів, укладених без використання печатки суб'єктами підприємницької діяльності, прямо не встановлена ??законодавством. Але якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність, така угода може бути оскаржена в судовому порядке4.
____________
3 Лист Міністерства юстиції України від 01.10.2003 р. № 15-14-376 «Про нумерації і наявності печатки юридичної особи на контракті».
4 Лист Міністерства юстиції України від 14.04.2004 р. № 19-5-381 «Про визнання господарського зобов'язання таким, що не відповідає вимогам закону, якщо суб'єктом підприємницької діяльності без утворення юридичної особи не дотримано правило про використання печатки при укладенні договорів».
Також законодавство містить умови, які повинні обов'язково бути передбачені в контракті та без погодження яких сторонами договір може вважатися неукладеним або може бути визнаний недействітельним.5 У цьому випадку кожна зі сторін зобов'язана повернути іншій стороні все отримане за таким контрактом.
____________
5 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене указом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201.
Варто відзначити, що сторони можуть не дотримуватися імперативної вимоги українського законодавства про форму зовнішньоекономічного контракту, вибравши в якості застосовного до договору матеріальне право країни, що належить до англосаксонської правової системі (наприклад, англійське право). У такому випадку письмова форма і підписання контракту не будуть обов'язковими умовами його дійсності і при виникненні спорів суд буде схильний оцінювати не формальні аспекти угоди (письмова форма, підписання, наявність печатки), а наміри сторін. Однак практика укладання зовнішньоекономічних контрактів підтверджує, що сторони практично ніколи окремо не визначають право, яке буде застосовано до його змісту і, відповідно, формі.
Порядок розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами
Також сторонам зовнішньоекономічного контракту слід приділити особливу увагу формі розрахунку, від вибору якої залежатиме швидкість платежу і гарантії його отримання.
У процесі переговорів часто проявляється невідповідність інтересів експортера, що прагне отримати максимальну суму валюти в найкоротший термін, і імпортера, зацікавленого виплатити найменшу суму за контрактом і відстрочити платіж до моменту остаточної реалізації товару. Вибір платіжних умов операцій, таким чином, залежить від характеру економічних відносин між державами, співвідношення сил контрагентів і звичаїв торгівлі тим чи іншим видом товару. Найбільш поширеною і рекомендованої для використання формою розрахунку за зовнішньоекономічними контрактами є акредитив. Використання акредитива дає гарантію того, що, з одного боку, товар або послуги будуть повністю та своєчасно оплачені, а з іншого, що списання коштів з рахунку буде здійснено тільки після виконання умов контракту.
Якими ж нормативно-правовими актами щодо форми розрахунків слід керуватися українському суб'єктові господарювання при укладенні зовнішньоекономічного контракту? Перш за все, сторонам слід мати на увазі, що розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами здійснюються згідно Уніфікованим правилам і звичаям для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати та Уніфікованих правил по інкасо Міжнародної торгової палати.6 При укладенні контракту з контрагентом, який зареєстрований на території однієї з країн СНД , рекомендуємо здійснювати розрахунки у формі авансового платежу, безвідкличного підтвердженого документарного акредитиву або документарного інкасо з наданням банківської гарантії. В імпортних контрактах резидентів України - у формі безвідкличного підтвердженого документарного акредитиву, документарного інкасо з наданням в необхідних випадках банківської гарантії на умовах та згідно з формою, передбаченими чинним законодавством України, або у грошовій формі після отримання товарів (робіт, послуг) .7 В якості валюти платежу рекомендується застосовувати вільно конвертовану валюту першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України (у цю групу, в тому числі, входять долари США, євро, англійський фунт стерлінг, швейцарський франк).
____________
6 Указ Президента України від 4 жовтня 1994 року № 566/94 «Про заходи щодо упорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України».
7 Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 28 січня 1999 року № 39 «Типові рекомендації щодо базових платіжних умов зовнішньоторговельних контрактів українських суб'єктів господарювання в умовах нестабільних обмінних курсів та обмежень на валютні операції на ринках країн СНД».
Захисні застереження у зовнішньоекономічних контрактах
Важливими (хоча і не обов'язковими) умовами зовнішньоекономічних контрактів є захисні застереження, які рекомендуємо застосовувати при укладенні контракту на випадок ненадходження коштів за експортовані товари, ненадходження імпортованих товарів в обумовлені контрактом терміни. Крім того, можливе включення в контракт антидемпінгових застережень, згідно з якими покупець бере на себе відповідальність за виконання антидемпінгових норм на своєму національному ринку та ринках подальшої реалізації товарів. Також існує обмовка про реекспорт, коли покупець зобов'язується не здійснювати реекспорт товару на певні ринки без згоди продавця. У разі коли валюта ціни і валюта платежу за умовами контракту відрізняються, в контракті радимо вказати курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу, прописавши відповідну валютно-цінову оговорку.8
____________
8 Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.95 р. № 444 «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті».
Порядок вирішення спорів і вибір застосовного права
При укладенні зовнішньоекономічного контракту сторони можуть самостійно вирішити, яким чином будуть врегульовані суперечки між ними. Найчастіше віддають перевагу арбітражу, що гарантує розгляд спору досвідченими арбітрами, яких вибирають боку, можливість вибору сторонами мови розгляду. Крім того, розгляд спору в арбітражі поєднує в собі конфіденційність, скорочені терміни, менш формалістичний підхід до оцінки доказів сторін у порівнянні з державними судами, а також широкі можливості для виконання рішення за кордоном на підставі Нью-Йоркської Конвенції про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року.
Спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть бути розглянуті судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спорів, наприклад, Лондонським міжнародним арбітражним судом, Арбітражним інститутом Торгової палати Стокгольма, Міжнародним арбітражним судом Міжнародної торгової палати9.
____________
9 Закон України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Що стосується права, застосовного до суперечки, чинне законодавство України, як і право більшості інших держав, передбачає автономію волі сторін (lex voluntatis). Якщо сторони не передбачили в договорі застосовне право, то рекомендуємо погодити його шляхом укладення додаткових угод. У разі коли сторони не змогли домовитися, застосовне право буде визначено арбітрами згідно колізійної нормі. Наприклад, згідно колізійної нормі, яка міститься у статті 44 Закону України «Про міжнародне приватне право», застосовним правом буде право сторони, що виступає продавцем за договором купівлі-продажу. Якщо спір буде переданий на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, то до експортним контрактом між українською компанією та іноземним контрагентом буде застосовуватися українське право. Таким чином, сторони не обмежені у виборі застосовного права та арбітражу, в якому буде розглянуто спір, що випливає з зовнішньоекономічного контракту.