Згідно зі ст. 63 Конституції особа може відмовитися від дачі показань щодо себе, членів сім'ї та близьких родичів. Але чи поширюється ця гарантія на випадки відібрання у свідка зразків підпису? Чи може свідок відмовитися від дачі таких зразків свого підпису? Такі питання був задані на форумі JuristOFF й думки щодо відповіді на нього розділилися.
Позиція 1. Свідок не може бути звільнений від дачі зразків свого підпису, оскільки:
- У ст. 63 Конституції йдеться лише про показання. Але немає згадки про зразки підпису;
- При допиті свідка використовується такий документ, як протокол допиту свідка. У кінці протоколу свідок своєю рукою прописує, що з протоколом згоден, заперечень, зауважень і доповнень немає. Цієї пропозиції і підписи (кілька разів) цілком достатньо для зразків;
- Для проведення експертизи достатньо 3-х зразків на одній стороні документа;
- Способи і методи доведення провини особи не засновані лише на відібрання зразків підпису. Найчастіше об'єктами досліджень не є вільні зразки (наприклад, посмертно).
Позиція 2. Свідок не зобов'язаний давати зразки свого підпису для експертизи, оскільки:
- Судова практика допускає так широко трактувати ст. 63 Конституції, вважаючи дачу своїх зразків (почерку, голосу) як дачу показань щодо себе;
- У ст. 70 КПК серед обов'язків свідка немає згадки про необхідність дачі зразків підпису;
- Підписів під протоколом недостатньо для експертизи;
- Підписи в протоколі слідчої дії є умовно-вільними зразками. До таких зразкам експерти ставляться з найменшою інтересом. А якщо об'єкт дослідження один підпис, то ніхто без експериментальних і вільних зразків ув'язнення в категоричній формі не дасть;
- Згідно п. 13 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень при необхідності встановити, що підпис виконано від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку і підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше як на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якого виконана підпис;
- За підсумками допиту свідок може відмовитися підписувати протокол і таким чином позбавити слідчого зразків підпису;
- За відмову від дачі зразків підпису свідок не може бути притягнутий до відповідальності за ст. 185 КпАП, оскільки вона стосується ухилення від ЗАКОННОГО вимоги працівника міліції. У даному випадку вимога працівника міліції від свідка і обов'язок свідка в обов'язковому порядку дати зразки підписів не вказано ні в одному законі і підзаконному акті.
Думка «Ю & З»: Згідно зі ст. 199 КПК слідчий може винести постанову про вилучення або відібрання зразків почерку або інших зразків, необхідних для експертного дослідження, при необхідності. На думку авторів науково-практичного коментарю до ст. 199 КПК, розміщеного в системах ЛІГА: ЗАКОН, відібрання зразків можливо, в тому числі, у свідка.
Більше того, як вказує професор юракадемії МВС В. М. Тертишник, «постанова про відібрання зразків обов'язково для осіб, щодо яких її винесено» 1. Це підтверджує ч. 4 ст. 114 КПК, згідно з якою постанови слідчого, винесені відповідно до закону, є обов'язковими для виконання усіма громадянами. Так що на підставі постанови слідчого свідок зобов'язаний дати зразки свого почерку, оскільки така вимога законно і обов'язково до виконання. Інша справа, які можуть бути наслідки такої відмови.
____________
1 Тертишник В. М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України - К.: А.С.К., 2005. - 1056 с. - (Нормативні документи та Коментарі)
Можна, звичайно, залучити свідка до відповідальності згідно ст. 185 КпАП, але санкції цієї статті навряд чи його злякають. Погрози ж притягнення до кримінальної відповідальності голослівні, оскільки зразки підписи не є показаннями (а якщо б і були, то свідок міг би не давати їх, адже вони стосувалися б його самого). Інші методи тиску будуть на грані або за гранню законності, а тому розглядати їх не можна.
На думку зазначених вище вчених, в цьому випадку можливе примусове відібрання зразків у присутності понятих. Але, на нашу думку, законно відібрати такі зразки належної якості без згоди свідка неможливо. Та й не можна цього робити по відношенню до людини, ні в чому навіть не підозрюваного.
Вважаємо, що куди більш правильно стверджувати про те, що при відмові свідка від дачі експериментальних зразків подчерка почеркознавча експертиза може бути проведена на підставі вільних та умовно-вільних зразків. На таку можливість наштовхує п. 3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Згідно з абзацом другим цього пункту при неможливості пред'явлення зразків з причини смерті виконавця, від'їзду і інш. як зразки слід пред'являти документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання про ідентифікацію її як виконавця досліджуваної рукописи. Це можуть бути заява про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис і інш.
Звичайно, до такого методу можна причепитися, оскільки п. 3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень стосується випадків відсутності вільних та умовно-вільних зразків і їх пред'явлення особі, яка підлягає ідентифікації. Та й результати такої експертизи не будуть такими точними, як якби були ще й експериментальні зразки. Але в умовах відмови свідка від дачі експериментальних зразків свого підпису її результати цілком можуть бути прийняті судом і оцінені разом з іншими матеріалами справи.
ВИСНОВОК:
Свідок зобов'язаний дати зразки свого почерку для проведення експертизи за наявності постанови слідчого, що вимагає від нього зробити це. При відмові від виконання таких вимог слідчого свідок може бути притягнутий до адміністративної відповідальності згідно ст. 185 КпАП. Почеркознавча експертиза при цьому може бути проведена без використання експериментальних зразків підпису (хоча результати її слід оцінювати більш критично).