Удосконалення процесуального законодавства завжди було однією з першочергових завдань судової реформи в Україні. Як наслідок, спостерігається тенденція систематичних змін у відповідному законодавстві. Зокрема, активна робота ведеться щодо вдосконалення адміністративного судочинства.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства» № 4054-VI від 17.11.2011 року (далі - Закон № 4054-VI), який набрав чинності 31.12.2011 року, внесені суттєві зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Зокрема, законодавець уточнив деякі моменти щодо підсудності справ адміністративним судам, допуску справи до розгляду до Верховного Суду України, процесуальних строків, а також питання їх продовження та відновлення і деякі інші процесуальні моменти.
Щодо строків звернення до адміністративного суду
Проаналізуємо зміни щодо порядку поновлення строків звернення до адміністративного суду, запроваджені Законом № 4054-VI.
Перш за все слід зазначити, що відповідно до Закону № 4054-VI стаття 100 КАС викладена в новій редакції. Даною статтею встановлено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду, встановлені в ст. 99 КАС. Нагадаємо, що згідно попередньої редакції цієї статті суд залишав адміністративний позов без розгляду у разі пропуску позивачем встановленого законом строку звернення до суду, якщо не знаходив підстав для поновлення даного строку за заявою особи, яка його пред'явило. Таким чином, раніше в разі пропуску строків звернення до адміністративного суду позивач разом з позовною заявою мав подати відповідну заяву про відновлення пропущених строків. При цьому суд розглядав дану заяву і приймав відповідне визначення, не вникаючи в обставини справи по суті, а лише виходячи з доводів і доказів, зазначених у заяві про поновлення строків на звернення до адміністративного суду.
Новою редакцією ст. 100 КАС законодавець визначив, що позов залишається без розгляду у разі, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Отже, тепер позивач зобов'язаний безпосередньо в позовній заяві вказувати причини строків на звернення до суду, а також докладати відповідні докази, що обгрунтовують поважність їх пропуску.
Крім того, Законом № 4054-VI законодавець визначив стадії процесу, на яких суд може вирішувати питання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строків на звернення до адміністративного суду. Так, ч. 2 ст. 100 КАС (у редакції Закону № 4054-VI) визначає, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі (без проведення судового засідання), так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Вищевказані нововведення щодо можливості залишення позову без розгляду слід оцінювати критично, оскільки дана норма дає суду можливість практично на будь-якій стадії процесу залишити без розгляду цілком обгрунтоване позовну заяву, подану з пропуском встановлених законом строків звернення до адміністративного суду. Особливо це підтверджується нововведенням у ст. 121 КАС. Так, відповідно до частини 5 цієї статті (у редакції Закону № 4054-VI) суд має право залишити позов без розгляду у випадку, якщо в ході підготовчого провадження їм буде встановлено, що провадження у справі було відкрито за позовом, поданим з пропуском встановлених законом строків звернення до суду. Також дане правило поширюється на ті випадки, коли судом буде встановлено, що визнання судом поважними причини пропуску строку звернення до суду було передчасним і суд не знайде інших підстав для визнання пропущених строків поважними. При цьому законодавець не визначив критерії поняття передчасність прийняття рішення про визнання поважними причин пропуску строків на звернення до суду, що отже створює передумови для зловживання судом своїм правом залишати позов без розгляду.
Позовну заяву може бути залишено без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі (без проведення судового засідання), так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи
Щодо поновлення та продовження процесуальних строків
Нагадаємо, що слід розрізняти поняття процесуальних строків від строків звернення до адміністративного суду. Процесуальні терміни - це терміни для здійснення процесуальних дій, встановлені законом або судом, у той час як термін звернення до адміністративного суду - це термін, встановлений ст. 99 КАС, в рамках якого суб'єкт має право звернутися до суду з адміністративним позовом.
Питанням продовження та поновлення процесуальних строків присвячена ст. 102 КАС. Нагадаємо, що встановлений законом процесуальний строк, пропущений з поважних причин, може бути відновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений ним же за клопотанням сторони, яка приймає участь у справі (ч. 1 ст. 102 КАС). У редакції ч. 2 ст. 102 КАС, що діяла до набрання чинності Законом № 4054-VI, було визначено, що питання відновлення чи продовження процесуальних строків вирішувалося судом з повідомленням сторін. При цьому неявка сторін у судове засідання, у разі їх належного повідомлення, не перешкоджала розгляду такого клопотання.
Визначення про відновлення і продовження процесуальних строків, на відміну від поновлення строків звернення до адміністративного суду, як і раніше приймається на підставі клопотання зацікавленої сторони.
Згідно нової редакції ч. 2 ст. 102 КАС питання відновлення чи продовження процесуальних строків належить розглядати або в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін - прим.), Або в судовому засіданні на розсуд суду. При цьому законодавець особливо визначив, що правила цієї статті не поширюються на питання поновлення строків звернення до адміністративного суду.
Оцінюючи нововведення щодо надання суду права вирішувати питання про відновлення / продовження процесуальних строків у порядку письмового провадження (без повідомлення сторін), слід зазначити, що воно несе в собі як позитивні, так і негативні наслідки.
З одного боку, розгляд питання про відновлення / продовження процесуальних строків у порядку письмового провадження дозволить суттєво прискорити процес розгляду справи, а також скоротити витрати на сповіщення сторін процесу для забезпечення їх явки в судове засідання. Але, з іншого боку, така норма створює передумови для зловживань з боку суду шляхом безпідставної відмови в поновленні / продовження процесуальних строків.
ВИСНОВКИ:
Підводячи підсумок, слід зазначити, що незважаючи на запроваджені Законом № 4054-VI нововведення щодо відновлення та продовження процесуальних строків в адміністративному судочинстві, а також поновлення строків на звернення до адміністративного суду, процесуальне законодавство з даних питань не є досконалим і як і раніше потребує удосконалення , зокрема, щодо забезпечення дотримання прав зацікавленої сторони при розгляді її клопотань про відновлення / продовження процесуальних строків.