Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Реформування корпоративного управління в рамках Закону України «Про акціонерні товариства»Процес приведення діяльності акціонерних товариств у відповідність до вимог Закону «Про акціонерні товариства» (далі - Закону про АТ) все ще триває. І чим менше часу залишається до 30 квітня 2011 року - кінцевої дати приведення діяльності АТ у відповідність до норм Закону про АТ - тим більше питань щодо окремих аспектів такого процесу виникає у акціонерних товариств. Відповісти на деякі з них був покликаний семінар «Реформування корпоративного управління в рамках Закону України« Про акціонерні товариства », організований ЛІГА: ЗАКОН на початку вересня.

Редагуємо статути

На думку одного з доповідачів практикуму, начальника відділу розвитку законодавства на ринку цінних паперів ДКЦПФР Максима Лібанова, найбільш важливим у процесі приведення діяльності АТ у відповідність з вимогами Закону про АТ є внесення змін до статуту АТ. При цьому статути бажано викладати в новій редакції. Що ж до інших внутрішніх документів, то їх зміна не настільки важливо, оскільки в принципі АТ може існувати і без них, а всі свої внутрішні процедури воно може регламентувати безпосередньо в статуті. Все залежить від того, наскільки стабільною АТ хоче бачити ту чи іншу процедуру, оскільки зміна внутрішніх документів - це проста більшість голосів присутніх, а зміна статуту - кваліфікована більшість голосів всіх акціонерів.

Порядку денного загальних зборів АТ, на якому буде ставитися питання про прийняття нової редакції статуту, слід формувати з урахуванням таких особливостей. Відповідно до ЦК і Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» зміни до статутних документів юридичних осіб у відносинах з третіми особами набувають чинності з дати їх державної реєстрації. У той же час, по сформованій практиці, щодо внутрішньокорпоративних відносин зміни до статутних документів набирають чинності з дати їх затвердження на загальних зборах, якщо інше не зазначено в самому рішенні.

Це означає, що при відсутності застереження про дату набрання рішенням чинності після прийняття нової редакції статуту, всі наступні питання порядку денного мають прийматися відповідно до вимог нового статуту та Закону про АТ. Тобто наступні рішення повинні будуть прийматися з використанням бюлетенів для голосування (якщо кількість акціонерів перевищує 100), з отриманням 75% голосів акціонерів за рішеннями, зазначених у ч. 5 ст. 42 Закону про АТ, і з відповідними правовими наслідками прийняття таких рішень (наприклад, право вимагати викупу акцій).

На порядку денного загальних зборів питання про приведення діяльності АТ у відповідність до Закону про АТ слід вказувати останнім

Тому порядок денний бажано формувати таким чином, щоб спочатку були вирішені всі інші питання, а потім, «на закуску», - питання про приведення діяльності АТ у відповідність до норм Закону про АТ. Якщо ж є намір прийняти певні рішення після затвердження нової редакції статуту, то слід завчасно затвердити форму бюлетенів. Робити це повинен той орган АТ, якому доручені відповідні повноваження.

Крім того, після прийняття нової редакції статуту бажано переобрати всі органи АТ (спостережна рада, виконавчий орган, ревізійну комісію та інш.). Це пов'язано з тим, що Закон про АТ суттєво змінює компетенцію цих органів. А тому недоброзичливо налаштований акціонер зможе в судовому порядку визнати недійсними всі рішення цих органів, оскільки вони не були наділені новими повноваженнями. При цьому переобрання цих органів має проводитися вже відповідно до вимог Закону про АТ (у тому числі з використанням кумулятивного голосування), щоб ні у кого вже не було сумнівів у їх легітимності.

Процедура приведення діяльності АТ у відповідність до Закону про АТ не є перетворенням. Як випливає з роз'яснення ДКЦПФР від 14.07.2009 № 8, ця процедура розглядається як зміна найменування АТ. Тому АТ не потрібно проходити процедуру припинення юридичної особи. Але в той же час після зміни статуту йому буде потрібно переоформити всі ліцензії, дозволи та інші дозвільні документи у зв'язку зі зміною найменування. Також бажано змінити реквізити реформованого АТ в контрактах і договорах, укладених до прийняття нового статуту, щоб не плутати контрагентів.

Дематеріалізуем акції

Варто приділити також особливу увагу процесу переведення акцій з документарної форми існування у бездокументарну (далі - дематеріалізація), граничний термін проведення якої закінчується 29 жовтня 2010 року. Процедура дематеріалізації визначена Положенням про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування (далі - Положення про дематеріалізацію). Зупинимося на найбільш важливих моментах цієї процедури.

Дематеріалізація починається з прийняття відповідного рішення на загальних зборах, в якому, зокрема, визначається дата припинення ведення реєстру. Така дата повинна бути встановлена ??не раніше ніж за 45 календарних днів, але не пізніше ніж за 60 календарних днів від дати отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі.

Головне в процедурі дематеріалізації акцій - правильно визначити дату припинення ведення реєстру

На думку другого доповідача практикуму, начальника клієнтського відділу НДУ Олени Федорової, визначення цієї дати - наисложнейшая етап у процедурі дематеріалізації. Справа в тому, що вона повинна бути не аморфною, переписаною з Положення або ще звідкись. Це повинна бути конкретна календарна дата, зафіксована в рішенні загальних зборів.

Щоб правильно визначити цю дату, необхідно враховувати, що на подачу документів для заміни свідоцтва про реєстрацію випуску іменних акцій у документарній формі існування на свідоцтво про реєстрацію їх випуску в бездокументарній формі існування АТ відводиться 30 днів. На розгляд питання про таку заміну ДКЦПФР має 15 днів, протягом яких вона може як видати нове свідоцтво, так і відмовити у видачі, пославшись на неправильне заповнення документів. Тому АТ не слід затягувати з подачею документів на заміну свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, а при визначенні дати припинення реєстру враховувати всілякі зволікання з боку ДКЦПФР.

Також важливим моментом дематеріалізації є персональне повідомлення про проведення цієї процедури кожного акціонера. У такому повідомленні важливо вказати право акціонера на відкриття власного рахунку у зберігача і про те, що з певної дати операції в системі ведення реєстру будуть припинені. Дані про власників акцій, які самостійно не оберуть зберігача своїх акцій, повинні бути передані від реєстратора АТ його зберігачу. Після припинення ведення реєстру реєстратор повинен буде передати реєстр, що включає відомості про таких акціонерів, зберігачу акцій АТ.

АТ тим часом необхідно буде відкрити рахунок у цінних паперах у депозитарії та депонувати в нього глобальний сертифікат випуску цінних паперів, які дематеріалізуются. А після такого депонування - передати реєстратору копії глобального сертифіката і дати розпорядження зберігачу акцій АТ на відкриття рахунку в цінних паперах акціонерам, які не визначились із власним реєстратором, і зарахувати на ці рахунки їх акції.

Лістінгіруемся на біржі

Акціонерні товариства, які мають намір стати публічними, згідно зі ст. 35 Закону про АТ повинні будуть пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі. І ця процедура чинності ментальності власників українських АТ і вимог до лістингу є найбільш важким у процесі приведення діяльності АТ у відповідність до вимог Закону про АТ.

Для того щоб стати публічним, АТ може випустити в обіг на ринку тільки частину акцій

Справа в тому, що більшість українських АТ, по своїй суті, не є публічними і не бажають такими бути. Ці товариства були створені в процесі приватизації або корпоратизації, в результаті чого у незначної кількості акціонерів був зосереджений контрольний пакет акцій, а у сотні, а то й тисячі інших акціонерів - менше п'яти відсотків. Ні власники, у яких зосереджений контрольний пакет акцій, ні «дрібні» акціонери не хочуть торгувати акціями. Але Закон про АТ не залишає їм вибору, оскільки згідно зі ст. 5 Закону про АТ такі товариства, у яких кількість акціонерів перевищує 100 осіб, можуть стати тільки публічними АТ.

На думку директора Фондової Біржі «Перспектива» Едуарда Мілюшко, для того щоб почати торгувати акціями, АТ повинно прийняти рішення про те, яке число його акцій буде звертатися на фондовому ринку. Це можуть бути як акції акціонерів, які добровільно передадуть їх для звернення на фондовому ринку, так і акції, випущені в якості додаткової емісії спеціально для цієї мети.

Кількість акцій, які необхідно буде «запустити» на фондовий ринок, залежатиме від того, яка їхня вартість і наскільки часто торговці цінними паперами зможуть їх перепродувати. Теоретично це міг би бути й досить незначний пакет акцій, який три - чотири заздалегідь визначених торговця будуть «проганяти» між собою. Але в силу вимог до лістингу, визначених Положенням про функціонування фондових бірж, мінімальним пакетом акцій навряд чи вдасться обійтися.

Згідно з п. 4.1 Розділу IV Положення про функціонування фондових бірж, для внесення та перебування акцій у другому рівні цінних паперів (мінімально допустимий на сьогоднішній день рівень лістингу) повинні виконуватися такі вимоги:

- Емітент існує більше року;

- Вартість чистих активів емітента складає не менше 50 млн. гривень;

- Ринкова капіталізація емітента складає суму не менше 50 млн. гривень;

- Кожен з останніх 6 місяців з цінними паперами емітента полягало і виповнювалося не менше 10 біржових угод, середньомісячна вартість цих угод за останні 6 місяців складає не менше 250 тис. гривень.

Як видно, вимоги до АТ, бажаючим потрапити на біржу, досить високі, і далеко не всі підприємства зможуть ці вимоги дотримати. У ДКЦПФР, правда, зараз розробляється варіант введення третього рівня лістингу, з більш «м'якими» вимогами, в якому акціонерні товариства могли б перебувати якийсь час до виконання вимог другого рівня лістингу. Крім того, в парламенті був зареєстрований законопроект № 5331, яким пропонується вважати АТ приватним, якщо контрольний пакет акцій в одного з його акціонерів становить більше 90% статутного капіталу такого товариства. Але це поки тільки задумки і проекти, і як швидко дійде справа до їх реалізації - невідомо, а до закінчення перехідного періоду залишилося трохи більше року.

ВИСНОВКИ:

Для приведення діяльності АТ у відповідність до Закону про АТ слід:

1. Правильно вибудувати порядку денного, на якій розглядатиметься питання про приведення діяльності АТ у відповідність до Закону про АТ.

2. Викласти статут у новій редакції.

3. Переобрати всі органи АТ.

4. Провести заміну дозвільних документів у зв'язку зі зміною найменування АТ.

5. Провести дематеріалізацію акцій.

6. «Викинути» частину акцій на фондовий ринок для проходження лістингу на фондовій біржі.


Получите за 15 минут консультацию юриста!