Трудове право як одна з основних галузей системи вітчизняні-венного права володіє самостійними предметом і методом, добре розвиненою нормативною базою на чолі з кодексом. Крім трудового права, який є головною галуззю в регулюванні трудових і тісно пов'язаних з ними відносин, відносини по застосуванню праці частково регулюються і іншими галузями, в тому числі конституційним, цивільним, господарським, адміні-стративно, кримінально-виконавчим, цивільним процес-суального, міжнародним приватним правом, правом соціального забезпечення.
Конституційне право є основною галуззю, регла-Ментірі права і обов'язки громадян, у тому числі і в соціально-економічній сфері. Так, реалізація таких найважливіших конституційних прав, як право на працю, право на відпочинок, право на страйк з метою захисту соціальних та економічних інтересів, на здорові і безпечні умови праці, на достатній рівень життя неможлива без взаємодії конституційних положень та механізмів їх реалізації, встановлених трудовим правом. Наприклад, здійснення права на працю забезпечувала-ється забороною необгрунтованої відмови в прийомі на роботу, установ-ленним ст.22 КЗпП, а конституційне положення про гарантії від незаконного звільнення реалізується через вичерпний перелік підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника, встановлений в законодавстві про працю .
Найбільшазв'язок у трудового права - з правом цивільним, оскільки трудове право виділилося з нього, і в цивільному праві залишилися деякі види договорів, пов'язаних з працею (договори підряду, побутового замовлення, доручення). Але, на відміну від цивільного права, яке регулює майнові відносини, і, отже, результат праці, трудове право регулює не тільки і не стільки результат, скільки процес праці. Трудове право регулює не матеріалізований, а жива праця, і багато в чому це пояснюється неможливістю відокремити здатність до праці як об'єкту, що володіє певними майновими характеристиками, від його носія - людини. Ні здатність до праці, ні сама праця, ні робоча сила не можуть бути товаром, оскільки вони не володіють головним товарним ознакою - можливістю відділятися від власника і бути предметом обороту. Відрізняється трудове право від цивільного і за методом правового регулювання. Для трудового права характерно поєднання договірного і законодавчого регулювання, участь самих суб'єктів трудових відносин у встановленні умов праці посредст-вом локального нормотворчості, підпорядкування однієї сторони трудових відносин - працівника, другий - роботодавцю. У цивільному праві діє не імперативний, а диспозитивний метод, заснований на договірному способі регулювання відносин і юридичній рівності сторін.
З адміністративним правом у трудового права багато спільного у сфері регулювання відносин державних службовців, атестованих співробітників органів внутрішніх справ та інших працівників, чия праця (служба) регламентується актами як адміністративного, так і трудового законодавства. Трудовим законодавством регулюється та частина відносин, яка близька до соціального захисту та охорони трудових прав та інтересів суб'єктів адміністративно-правових відносин. З іншого боку, у сфері трудового права знаходяться організаційно-правові відносини у праці, оскільки в регулюванні процесу праці, де діє єдиноначальність в управлінні виробництвом, використовується метод властіподчіненія, властивий адміністративно-правовому регулюванню.
Взаємодія трудового та кримінально-виконавчого права проявляється в регулюванні праці при відбуванні кримінального покарання, особливо пов'язаного з позбавленням волі. Так, згідно зі ст. 50 Виправно-трудового кодексу України тривалість робочого дня, підсумований облік робочого часу, освобо-ждение від робіт у святкові дні, охорона праці та техніка без-ки у виправно-трудових установах, тривалість праці та надання щотижневих днів відпочинку в воспи-тательной-трудовихучрежденіях регулюються законодавством про працю. Разом з тим, праця засуджених до позбавлення волі не входить в повному обсязі в сферу дії трудового права, оскільки він не є найманим, договірним працею, і обов'язковий для сфери трудового права принцип свободи трудового договору на нього не поширюється.