Вищу юридичну силу має Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 г. Норми Конституції є нормами прямої дії, все інші закони та інші нормативно-правові акти не повинні суперечити Конституції. Конституція є основним законом кожної держави. Вона встановлює конституційний лад, закріплює права, свободи та обов'язки людини і громадянина, національний суверенітет, визначає співвідношення між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади, дозволяє інші важливі для держави питання.
Конституція проголосила, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 43 Конституції України проголосила, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Конституція вперше заборонила використання примусової праці. Згідно ст. 43 Конституції не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служби, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний положеннях. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату не нижче тієї, яка визначена законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасну винагороду за працю захищається законом. Конституція вперше закріпила право тих, хто працює, на страйк. Так, згідно зі ст. 44 Конституції працюючі мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної без-ки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей.
Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку.
Заборона страйку можлива лише на підставі закону.
Конституція закріпила й інші права: на відпочинок, на соціальний захист, на достатній життєвий рівень для себе і для своєї сім'ї, включаючи достатнє харчування, одяг, житло.
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У ст. 22 Конституції передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи га-
рантіруются і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.