Найважливішим після Конституції законом, що регулює застосування найманої праці на території України, є Кодекс законів про працю.
Нині чинний КЗпП затверджений Верховною Радою України 10 грудня 1971 і введений в дію з 1 червня 1972 року. У цей Кодекс вносилося багато змін. Так, до Кодексу було внесено правило про право працівника на відшкодування моральної шкоди у всіх випадках її заподіяння, а не тільки при заподіянні шкоди здоров'ю виробничою травмою. Обмежена сфера укладення контракту. У ст. 21 КЗпП (у новій редакції) передбачено, що сфера застосування контракту визначається законами, а не законодавством, як було раніше.
Внесено також зміни, спрямовані на підвищення відпові-дальності керівників, які порушують законодавство про заробітну плату.
Внаслідок заборони примусової праці обмежені можливості тимчасових переказів без згоди працівників на роботу, не обумовлену трудовим договором. Тепер такий переклад допускається тільки для запобігання або ліквідації стихійного лиха, епідемій, епізоотії, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей.
Переклад в разі простою тепер допускається за згодою працівника. Внесені й інші зміни. Разом з тим цей Кодекс не відповідає повною мірою нових реалій ринкових відносин. І тому не випадково в «Основних напрямах соціальної політики на 1997-2000 рр..», Затверджених Указом Президента, було поставлено завдання розробити і прийняти новий Кодекс законів про працю. В даний час розроблений проект нового Трудового кодексу, який прийнятий у першому читанні Верховною Радою України.
Крім КЗпП, прийняті й інші важливі закони, які регулюють трудові та інші відносини, пов'язані з трудовими. Так, велике значення мають Закон України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 р., Закон «Про охорону праці» від 14 жовтня
1992 р. в редакції 21.11 2002 р., Закон «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р., Закон «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 р., Закон «Про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності »від 15 вересня 1999 р., Закон« Про відпустки »від 15 листопада 1996 р., Закон« Про державні нагороди »від 16 березня 2000 р. та інші закони, частково пов'язані з працею. До них відносяться Господарський кодекс України, Закон «Про вищу освіту», Закон «Про власність» та ін
Багато важливі питання, пов'язані з регулюванням трудових відносин, регламентуються підзаконними актами, які приймаються органами державного управління. Насамперед до них належать укази Президента. Президент, відповідно до ст. 102 Конституції, є главою держави і виступає від імені держави. Він гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина. Указом Президента затверджено «Положення про Національну службу посередництва і примирення» від 17 листопада 1998 р., Положення про національний заклад від 16 червня 1995 р., «Про розвиток соціального діалогу в Україні» від 29 грудня 2005 р., «Основні напрямки розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року »від 3 серпня 1999 р.,« Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу »від 11 червня 1999 р. і яние правові документи.
Велике коло питань, пов'язаних з оплатою праці, експертизою умов праці, відрядженнями, підвищенням кваліфікації, дозволяється постановами Кабінету Міністрів України. Так, наприклад, 3 квітня 1993 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій», 19 березня 1994 р. - Положення «Про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників», 1 серпня 1992 - «Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці». 5 квітня 1994 затверджено Положення «Про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів», 27 серпня 1995 р. - Загальне положення про юридичну службу Міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади державного підприємства, установи, організації. 1 листопада 1999 Кабінет Міністрів затвердив «Порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні». 27 серпня 1999 Кабінет Міністрів затвердив «Положення про порядок проведення атестації працівників керівного складу державних підприємств». 2 серпня 1996 Кабінет Міністрів затвердив Типове положення з кадровій службі органів виконавчої влади та інші акти.
Значна кількість нормативно-правових актів приймається Міністерством праці та соціальної політики та іншими міністерствами і відомствами України. Так, відповідно до «Положення про Міністерство праці та соціальної політики», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. № 15431, Міністерство праці та соціальної політики в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Міністерство праці в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти. Так, наприклад, «Інструкція про порядок видачі трудових книжок працівників» затверджена наказом Мінпраці України, Мін'юсту України, Мінсоцзахисту населення України від 29 липня 1993
Наказом Мінпраці та соціальної політики від 10 жовтня 1997 (із змінами та доповненнями від 5 лютого 1998 р.) 2 затверджені Рекомендації про порядок надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 8 червня 2001 року № 260 затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядок його реєстрації («Праця і зарплата», 2001, № 27, липень).
Типове положення про атестацію педагогічних працівників України затверджено Наказом Міністерства освіти України 20 серпня 1993; Положення про порядок проведення атестації лікарів - Наказом Міністерства охорони здоров'я 19 грудня 1997; Положення про порядок проведення атестації провізорів затверджено Наказом МОЗ 31 липня 1998, Положення про порядок проведення атестації працівників керівного складу державних підприємств від 27 серпня 1999 р., Положення про проведення атестації державних службовців від 28 грудня 2000
Класифікатор професій ДК 003: 2005 (на заміну ДК 003-95) прийнятий і введений в дію наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375 (введений в дію 01.04.2006 г).