Оціночні поняття - це поняття в трудовому праві, не кон-кретізірованние законодавцем і що уточнюються в процесі право-применительной практики. Законодавець не може точно описати всі явища, що зустрічаються в правовому обороті, і обмежується загальними ознаками. Оціночні поняття дають правоприменяющими-щему органу (роботодавцю, органу, що розглядає трудовий спір), можливість розсуду і оцінки фактів. У трудовому праві оціночні поняття неминучі, і вони широко застосовуються. Наприклад, законодавець передбачає можливість звільнення працівників за прогул без поважної причини. Поняття «поважна причина» закон не розкриває. У законодавстві немає переліку поважних причин, але поважними причинами відсутності працівника вважаються: хвороба працівника, як підтверджена, так і не підтверджена лікарняним листом, необхідність догляду за важкохворим членом сім'ї, необхідність усунення в квартирі наслідків розриву труб, поломок сантехніки, порушення режиму роботи громадського транспорту , повінь, аварія потягу, виклик до суду чи в інші державні органи і т. д. Суд, з урахуванням конкретних обставин, може і іншу причину визнати поважною.
Пункт 1 статті 41 КЗпП дозволяє розірвати трудовий договір з керівниками підприємств, установ, організацій, їх заступниками, головними бухгалтерами та їх заступниками та іншими категоріями працівників за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Поняття «грубе порушення» також у законі не розкрито. Відповідно до роз'яснення, яке міститься у пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 (з наступними змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами трудових спорів», при вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим , судам слід виходити з характеру проступку, обставин, за яких він зроблений, який збиток заподіяно.
У «Правових позиціях з розгляду судами окремих категорій цивільних - їв» Верховним Судом України рекомендовано визнавати грубим таке порушення трудових обов'язків,
яке завдало чи могло завдати шкоди (суттєві порушення фінансової дисципліни, відмову допустити контролюючі органи до перевірки діяльності організації і т. д.). Йдеться про разовому порушенні трудових обов'язків, а не про триваючому (наприклад, послаблення контролю за роботою підлеглих працівників) 1.
Пункт 3 статті 41 містить таку підставу для звільнення, як вчинення аморального проступку. Поняття «аморальний проступок» також є оціночним. Під «аморальним проступком» слід розуміти проступки, що вчиняються особами, які виконують виховні функції, що порушують моральні підвалини суспільства і дискредитують звання педагога, вихователя. Конкретного переліку аморальних проступків в законодавстві також немає, і в кожному конкретному випадку керівник виховного або навчального закладу, а потім суд встановлюють наявність або відсутність факту аморального проступку.
У трудовому законодавстві є й інші оціночні поняття (істотні умови праці).
Глава 3. Колективний договір