В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Зміна істотних умов праці як самостійна правова форма зміни змісту трудового договору (поряд з перекладом і переміщенням) було введено в трудове законодавство України в 1988 році у зв'язку з перебудовою управління економікою.

У процесі виконання роботи за тією ж спеціальністю, квали-фікації або посади допускається зміна істотних умов праці, якщо це викликано змінами в організації виробництва і праці. Якщо ж зміна істотних умов праці працівника вироблено власником або уповноваженим ним органом не в зв'язку із зазначеними причинами, то з урахуванням конкретних обставин воно має бути визнане неправомірним, а на власника або уповноважений ним орган має бути покладено обов'язок відновити колишні умови праці.

При зміні істотних умов праці - систем та розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - власник або уповноважений ним орган зобов'язані поставити працівника до відома не пізніше ніж за два місяці (ч. З ст.32 КЗпП).

Якщо колишні істотні умови не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 ст. 36 КЗпП України. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про порядок розгляду судами трудових спорів» в п. 10 підкреслює, що розірвання трудового договору за пунктом 6 ст. 36 КЗпП України при відмові працівника від продов-же ля роботи з зміною істотних умов праці може бути визнано обгрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією і посади виникло у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, перехід до бригадної форми організації праці (або навпаки), впровадженням передових методів, технологій і т. д.).

Відмова працівника укласти контракт може бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 6 ст. 36 КЗпП України в тому випадку, якщо, відповідно до закону, така форма трудового договору для даного працівника є обов'язковою.

У випадках, якщо підстави для зміни істотних умов були, але працівник, який відмовився від продовження роботи, не було попереджено за два місяці про їх зміну або був звільнений до закінчення цього терміну після попередження, суд, відповідно, змінює дату звільнення.

Верховний Суд України в «Правових позиціях з розгляду судами окремих категорій цивільних справ» визнав зміна тарифного розряду зміною істотних умов праці. Якщо буде встановлено, що підстав для такої зміни не було, то власник за рішенням суду зобов'язаний відновити працівникові попередній розряд.


Получите за 15 минут консультацию юриста!