В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Укладення трудового договору завжди припускає досягнення згоди між працівником і власником або уповноваженим ним органом про умови трудового договору. Більшість таких умов передбачено законодавством про працю (норми робочого часу, право на відпустку, охорона праці, оплата праці тощо), а деякі з них визначаються сторонами під час укладення трудового договору. Одним з основних умов трудового договору є домовленість сторін про початок роботи. Умова про початок роботи - це час (день і годину), з якого працівник, відповідно до трудовим договором, повинен приступити до виконання своїх трудових обов'язків. Однак взаємні права та обов'язки виникають між сторонами тільки після фактичного початку роботи.

У правозастосовчій діяльності іноді виникає ситуація, коли трудовий договір укладено, час виходу на роботу сторонами визначено, наказ про прийом на роботу, відповідно до ст. 24 КЗпП України, виданий, і працівник з наказом ознайомився, однак фактично до виконання трудових обов'язків не приступив. Звільнити такого працівника за прогул не можна, оскільки трудове правовідношення не реалізовано, обов'язки у працівни-

ка (у тому числі і підкорятися правилам внутрішнього трудового роз-порядку) не виникли. Практичним виходом з цієї ситуації буде скасування наказу про прийом на роботу у зв'язку з тим, що працівник до роботи не приступив. Працівнику необхідно відправити поштове повідомлення про необхідність отримання трудової книжки.

Ст. 24 КЗпП України встановлює, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ (або розпорядження) не видані, але працівника фактично допустили до роботи (до виконання трудових обов'язків) особою, що володіє правом прийому на роботу, або коли допуск був проведений з його відома .