Пункт 7 ст. 40 КЗпП України передбачає таку підставу звільнення, як поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння. Ці дії працівника, а також факт розпивання спиртних напоїв на території підприємства, установи, організації є дисциплінарним проступком, а тому за їх вчинення власник або уповноважений ним орган може працівникові оголосити догану або звільнити (а також застосувати інші заходи правового впливу). Звільнити по цій підставі можна і при одноразовому такому проступок, і незалежно від того, продовжувати або не продовжував працівник працювати в цей день, а також незалежно від того, чи трапилося таке поява на початку, середині або в кінці робочого дня (зміни). Головним у даному випадку є сам факт нахожде-ня на роботі в робочий час у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння. Не можна визнати законним звільнення за п. 7 ст. 40 КЗпП України, якщо працівник у такому стані з'явився на роботі у вільний від роботи час (до або після закінчення робочого дня, у вихідний день, під час відпустки, хвороби і т. д.). Винятком з цього правила є працівники з ненормованим робочим часом, з якими розірвання трудового договору за цією підставою є законним і обгрунтованим, оскільки для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановленої його тривалості вважається робочим.
При звільненні за п. 7 ст. 40 КЗпП України не має значення, відмежовувався чи коли відмежовувався працівник від роботи в день появи на роботі в нетверезому стані. Звільнення за цією підставою можливе на наступний день після відсторонення від роботи або через кілька днів після цього, але за всіх обставин в межах місячного терміну з дня виявлення цього проступку.
Факт нетверезого стану працівника (або стан наркотичного або токсичного сп'яніння) може бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст. 27 ЦПК України), яким суд має дати відповідну оцінку (п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11. 1992 року «Про тактику розгляду судом трудових спорів»).