Згідно з пунктом 3 ст. 41 КЗпП України підставою припинення трудового договору є вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи.
Слід зазначити, що звільненими за вказаною мотиву можуть бути тільки ті працівники, для яких виконання виховної функції є основним змістом роботи, так як робота з виховання підростаючого покоління вимагає не лише високої кваліфікації та працездатності, а й бездоганного мо-рального вигляду самих вихователів, їх високого моральної поведінки в колективі і в побуті.
У КЗпП України встановлено коло осіб, які підлягають звільненню у цій підставі. Перелік суб'єктів, з якими можна розірвати договір у цій підставі, наведено в Законі України «Про освіту». Приблизний перелік таких осіб також дано в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів». Це вихователі, вчителі, викладачі, практикуючі психологи, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання.
Визначення аморального проступку у законі не дається і відноситься до категорії оціночних понять. У широкому сенсі аморальний проступок - це діяння, що порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві. Аморальний проступок - це винна дію або бездіяльність, що порушує основні моральні норми суспільства і суперечить змісту трудової функції і тим самим дискредитуюче службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб.
При розірванні трудового договору за п. 3 ст. 41 КЗпП України необхідно ретельно розглянути всі обставини, що свідчать про порушення моральних норм суспільства. Підставою для звільнення може бути аморальний проступок, скоєний як на роботі, так і в побуті. Звільнення по даній підставі не може бути визнано правильним внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженою конкретними фактами. На підставі чуток і домислів не можна звільняти за аморальний проступок. При звільненні по даній підставі необхідно враховувати час, що минув з моменту вчинення такого аморального проступку, його тяжкість і подальшу поведінку працівника.
Для звільнення працівників за п. 3 ст. 41 КЗпП України достатньо здійснити одиничний аморальний проступок.