Трудовий договір може бути розірваний за ініціативою не тільки його сторін, але і третіх осіб, тобто осіб та органів, які не є стороною трудового договору. Вимоги цих суб'єктів про звільнення працівника засновані на законі, і власник (або уповноважений ним орган) зобов'язаний їх виконати.
Підставами звільнення працівника можуть бути вимоги: профспілкового органу; суду, що призначив у вироку міру покарання, що виключає можливість продовження даної роботи; військкомату при заклику або надходженні працівника на військову службу і в деяких інших випадках, визначених законодавством України.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право ставити питання про звільнення з посади керівників фондових бірж та інших організацій інфраструктури фондового ринку у випадках недотримання ними чинного законодавства України, з метою захисту інтересів інвесторів і громадян.
На вимогу профспілкового органу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності ».
Якщо власник, або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити його до суду у двотижневий строк з дня одержання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.
У разі, якщо рішення профспілкового органу не виконано і не оскаржено у зазначений строк, профспілковий орган у цей же строк може оскаржити в суді дію посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.