Припинення трудового договору необхідно відрізняти від поняття відсторонення працівника від роботи. Припинення трудового договору означає припинення трудових правовідносин, припинення діяльності працівника на конкретному підприємстві, установі, організації. Відсторонення працівника від роботи - це тимчасове звільнення працівника від виконання його трудових обов'язків у випадках і в порядку, передбачених законодавством. Відсторонення працівника від роботи не припиняє саме по собі трудові правовідносини, призупиняється лише виконання працівником його трудових функцій і, як правило, з припиненням виплати за цей час заробітної плати. Так, згідно зі ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані (за появу працівника на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння); відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відсторонення працівника від роботи може проводитися тільки за пропозицією уповноважених на те органів у випадках, прямо передбачених законодавством: наприклад, слідчий з санкції прокурора має право відсторонити від посади особа, яка притягається в якості обвинуваченого (ст. 147 Кримінально-процесуального кодексу України).
Як правило, заробітна плата за час відсторонення від роботи не виплачується. Однак у випадках, прямо вказаних у законі, цей час оплачується. Так, відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну службу» державний службовець у разі невиконання службових обов'язків, що спричинили людські жертви або заподіяли значної матеріальної чи моральної шкоди фізичному чи юридичній особам, може бути тимчасово (але не більше ніж на два місяці) відсторонений від посади до вирішення питання про його відповідальності. При цьому заробітна плата зберігається.
Тривалість відсторонення державного службовця не повинна перевищувати часу службового розслідування.
Службове розслідування проводиться у строк до двох місяців у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950 «Про затвердження порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців».
Рішення про відсторонення державного службовця приймається керівником державного органу, в якому працює державний службовець, за поданням голови комісії з проведення службового розслідування.
Згідно ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» підприємства, уч-нов, організації зобов'язані: відстороняти за поданням відповід посадових осіб державної санітарно-епі-деміологіческой служби від роботи осіб, які є носіями інфекційних захворювань, хворих на інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, а також осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного огляду або щеплень проти інфекцій. Інструкцією «Про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 14 квітня 1995 р. № 66, встановлено порядок внесення таких подань посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Зважаючи на необхідність вжиття заходів з охорони праці, законодавство закріплює, що у зв'язку з відмовою працівників від проведення інструктажу, працівників, які ухиляються від навчання і перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки, необхідно усувати від роботи. Так, наприклад, частина 7 ст. 8 Закону України «Про пожежну безпеку» говорить, що допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання інструктажу і перевірку знань з питань пожежної безпеки, забороняється. Тому таких осіб необхідно відсторонити від роботи.
Враховуючи особливий характер і складність виконуваних робіт, ст. 65 Кодексу торговельного мореплавства України надає право капітану судна в необхідних випадках відстороняти працівників від виконання службових обов'язків.
У деяких випадках підставою відсторонення від роботи може бути відсутність необхідного документа, що підтверджує право працівника виконувати відповідну функцію. Так, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує водія мати при собі посвідчення водія, яке підтверджує право на керування транспортним засобом, відсутність у такого працівника відповідного посвідчення може служити підставою для відсторонення його від виконання трудових обов'язків.
У зв'язку з тим, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, Положення «Про державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р., надає право працівникам Державтоінспекції забороняти подальший рух і відстороняти водія від керування транспортним засобом у випадках, передбачених Правилами дорожнього руху.