У процесі реалізації конституційних прав та виконання обов'язків виникають життєві ситуації, коли перед громадянином стоїть завдання чи борг виконувати державні або суспільні обов'язки, при цьому за працівником зберігається місце роботи. Трудове законодавство України передбачає випадки збереження за працівниками заробітної плати, коли вони з поважних причин не виконували, покладену на них трудовим договором, роботу. Виплати, які виробляються за час, протягом якого працівник не виконував свої трудові обов'язки з причин, визнаним законодавством України поважними, називаються гарантійними виплатами. Гарантійні виплати виконують охоронну функцію щодо захисту заробітної плати працівника від її зниження, якщо працівник з причини, зазначеної у чинному законодавстві, не працював, а відволікався для виконання державних або громадських обов'язків.
Основне призначення цих виплат - збереження працівникові його рівня життя. Особливо їх значення виростає при переході до ринкової економіки, функціонуванні різноманітних форм власності та форм господарської діяльності. Відмінність гарантійних виплат від заробітної плати полягає в тому, що вони гарантовано виплачуються працівнику не за працю і результати праці, а гарантують оплату праці у випадках, передбачених законодавством.
Працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або за згодою працівника - на іншому підприємстві, в установі, організації.
Ст. 38 Конституції України передбачає, що громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевому референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органи місцевого самоврядування. Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також службу в органах місцевого самоврядування. На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Так, наприклад, ст.31 Закону України від 03.07.1991 р. «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» гарантує, що особи, які входять до складу комісії з референдуму, в період підготовки і проведення референдуму можуть бути звільнені від виконання виробничих або службових обов'язків із збереженням середньої заробітної плати за рахунок коштів, які виділяються для проведення референдуму; ст. 17 Закону України від 24.09.1997 р. «Про вибори народних депутатів України» і ст.17 Закону України від 05.03.1999 р. «Про вибори Президента України» передбачають оплату членів виборчих комісій, звільнених від виконання трудових обов'язків на час виборчої кампанії, не нижче середньої місячної заробітної плати, а також збереження за ним місця роботи.
Виплата заробітної плати при залученні громадян до виконання державних або громадських обов'язків гарантується: при виконанні депутатських повноважень та обов'язків; при явці за викликом в органи дізнання, попереднього слідства, до прокурора і до суду як свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста, перекладача, понятого , а також для участі в судових засіданнях в якості громадських обвинувачів і громадських захисників, представників громадських організацій і трудових колективів, участі членів добровільних пожежних дружин у ліквідації пожежі; виконання інших державних або громадських обов'язків, передбачених чинним законодавством України.
Народному депутату після закінчення строку його повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за власним бажанням про складення ним депутатських повноважень надається попередня робота (посада), а в разі ліквідації підприємства він зараховується до резерву кадрів державної служби або соот-відповідне міністерства або відомства, в системі якого він працював на попередній роботі, для заміщення посади, яка відповідає його професійному рівню, з урахуванням рангу дер-жавного службовця.
Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, пре-чених законами України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» та «Про альтернативну (невійськову) службу», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
При направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.
З метою охорони здоров'я як працівників, так і осіб яких вони обслуговують, законодавець передбачив, що за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов'язаними проходити таке обстеження, зберігається середній заробіток за місцем роботи.
З метою залучення громадян для здачі крові передбачається, що за працівниками-донорами зберігається середній заробіток за дні обстеження в закладах охорони здоров'я і здавання крові для переливання. Цим працівникам безпосередньо після кожного дня здавання крові для переливання надається день відпочинку із збереженням середнього заробітку. За бажанням працівника цей день приєднується до щорічної відпустки.
Враховуючи важливість розвитку науково-технічного прогресу, впровадження нових технологій, вдосконалення виробництва, передбачається, що за працівниками - авторами винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій зберігається середній заробіток при звільненні від основної роботи для участі у впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка або раціоналізаторської пропозиції на тому ж підприємстві, в установі, організації.
При впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка або раціоналізаторської пропозиції на іншому підприємстві, в установі, організації за працівниками зберігається посада за місцем постійної роботи, а робота по впровадженню винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції оплачується за погодженням сторін у розмірі не нижче середнього заробітку за місцем постійної роботи.