Одним з поширених в недавньому минулому коштів мож-дії на порушників трудової дисципліни вважалися заходи громадського впливу. Серед них були передбачені статутами громадських організацій (партії, комсомолу і профспілок) громадські стягнення за порушення трудової дисципліни, що застосовувалися за рішенням виборного органу відповідної громадської організації, і заходи впливу, які не мали правових наслідків (обговорення на зборах, критичні публікації в багатотиражної або сотенний друку і т. д.).
У чинному трудовому законодавстві заходи громадського впливу як засіб дисциплінарного впливи не пре-чено. Немає їх і ні в одному з відомих статутів або положень, що регулюють діяльність громадських організацій. Разом з тим, у відповідності зі ст.152 КЗпП, власник або уповноважений ним орган має право замість накладення дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу. Трудовий колектив не є громадською організацією, але він має право застосовувати до порушника трудової дисципліни заходи громадського стягнення, передбачені ст.9 Закону СРСР «Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями» від 17.06.1983 р.: товариське зауваження , громадський догану. Їх правове значення виявляється в тому, що вони враховуються як накладені стягнення при звільненні працівника за систематичне невиконання обов'язків по п. З ст.40 КЗпП нарівні з дисциплінарними стягненнями. При повторному порушенні трудових обов'язків протягом одного року з дня застосування трудовим колективом зазначених громадських стягнень працівник може бути звільнений за п. З ст.40 КЗпП.
Глава 10. Охорона праці