В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Важливе значення для виявлення і запобігання нещасних випадків мають своєчасне розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

До професійного захворювання належить захворювання, віз-нікшего внаслідок професійної діяльності застрахованого працівника і обумовлене виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою. (Ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» та ст. 171 КЗпП роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

25 серпня 2004 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Він визначає процедуру проведення розслідування та обліку не нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, слу-чівшіх на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, виду економічної діяльності або у філіях, представництвах та інших відокремлених під-поділах або у фізичних осіб - підприємців, а також трапилися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно (за умови сплати ними страхових внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання).

Його дія поширюється на власників підприємств, або уповноважені ними органи; осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які уклали трудові договори або допущених до роботи в інтересах підприємства, а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

У документі визначено, що розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах проводиться власником.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника (спеціаліста) служби охорони праці підприємства (голови комісії), керівника структурного підрозділу або головного спеціаліста. До комісії також входять представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а в разі гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включається також спеціаліст санітарно-епідеміологічної служби та відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, інші особи. Якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії входить уповноважений трудового колективу з питань охорони праці.

За результатами розслідування комісія складає акт про нещасний випадок (за встановленою формою), один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або зацікавленій особі. Примірник акта форми Н-1 разом з іншими документами і матеріалами розслідування підлягає зберіганню на підприємстві протягом 45 років. Цей же термін встановлений і для зберігання примірника, переданого робочому органу виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві (п. 24 Порядку).

У разі відмови власника скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого (або іншої заінтересованої особи) із змістом акта питання вирішується посадовою особою органу Державного нагляду за охороною праці, рішення якого обов'язкові для роботодавця. Рішення посадової особи цього органу може бути оскаржене в судовому порядку.

Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, до-документально оформленням та обліком нещасних випадків, осуще ствления заходів щодо усунення причин, що викликали ці випадки, про-переводиться органами державного управління і нагляду за охороною праці відповідно до їх компетенції.

Громадський контроль здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених з питань охорони праці

і профспілки в особі своїх виборних органів і представників. Ці органи мають право вимагати від власника підприємства складання акта за формою Н-1 або його перегляду, якщо встановлено, що допущено порушення вимог нормативних актів з охорони праці.

У Генеральній угоді між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців України та профспілковими об'єднаннями України на 1999-2000 роки сторона власників зобов'язалася забезпечити участь представників профспілок у розслідуванні кожного нещасного випадку на виробництві та у розробці заходів щодо їх попередження, а також необгрунтованого звинуваченням потерпілих (п. 22.10 Угоди).

Відповідно до пункту 12 статті 37 Закону України «Про про-професійних спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки здійснюють громадський контроль за виконанням роботодавцем законодавства про працю та про охорону праці, забезпе-печенням на підприємстві в установі або організації безпечних та нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правильним застосуванням установлених умов оплати праці, вимагають усунення виявлених недоліків.