Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Проект змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель»Проведення закупівель за державні кошти є такою сферою регулювання, де правила гри змінюються досить часто; вони є доволі нестабільними. Черговим свідченням цьому є законопроект про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель», розміщений на сайті Міністерства економіки України для громадського обговорення. Як вказує Міністерство у пояснювальній записці до законопроекту, він спрямований на лібералізацію процесу здійснення державних закупівель з огляду на необґрунтованість здійснення закупівель відповідно до механізму, встановленого Законом. А необхідність його прийняття викликана численними зверненнями органів виконавчої влади та суб'єктів сфери державних закупівель щодо ускладнення застосування норм Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон) на практиці.

Спробуємо проаналізувати, наскільки положення законопроекту відповідають меті, яка ставилася при його підготовці.

Передусім відзначимо пропозицію щодо невизнання документації конкурсних торгів об'єктом авторського права. Чинна документація затверджена Міністерством економіки України, тож нова редакція пункту 6 статті 1 може стати ефективним застереженням від «приватизації» прав на таку документацію. Тим більше що така схема уже була використана у роботі Тендерної палати та інших подібних структур.

Заслуговує підтримки пропозиція щодо збільшення вартісної величини нижньої межі, за якої застосовується Закон. Це значно спростить життя дрібним бюджетним організаціям, які проводять незначні закупівлі і для яких існуючий механізм їх проведення є досить обтяжливим. Але при цьому Міністерство прагне значно розширити перелік видів товарів, робіт і послуг, а також їх замовників, на яких не поширюватиметься режим державних закупівель, що суттєво зменшує конкурентне середовище в цій сфері. Так само можна оцінити і пропозицію про запровадження процедури «вільний вибір», що дасть змогу замовникам на свій розсуд визначати постачальників.

Серед законодавчих новел, що пропонується внести:

– надання замовникам можливості визначати постачальників на власний розсуд;

– спрощення механізму оприлюднення інформації про держзакупівлі;

– розширення можливості щодо внесення змін до договору (щоправда, такі зміни не можуть призводити до збільшення ціни)

Зашкодить іміджу України пропозиція щодо суттєвого скорочення можливостей для іноземних суб'єктів брати участь у закупівлях у державі, адже принцип недискримінації Міністерство пропонує застосовувати лише у випадках, прямо передбачених відповідними міжнародними договорами. Вважаємо, що з боку СОТ матимемо негативну реакцію на це нововведення.

Суттєві зміни стосуються механізму оприлюднення інформації про державні закупівлі. Так, пропонується скасувати обов'язкову публікацію запиту цінових пропозицій, що значно спростить проведення цієї процедури. Крім того, Міністерство прагне суттєво зменшити обсяг інформації про кожну процедуру, яка має розміщуватися на веб-порталі Уповноваженого органу, залишивши фактично тільки оголошення і дані про завершення процедури та її переможця. Відповідний обсяг інформації пропонується розміщувати на власному сайті замовника або відповідного головного розпорядника державних коштів.

Законопроектом пропонується наділити Міністерство економіки правом оскаржувати до Антимонопольного комітету України дії замовника при проведенні процедур закупівлі на безоплатній основі. З одного боку, це розширить контрольні функції Міністерства і, ймовірно, створить умови для усунення порушень. Але право на безоплатне звернення за існуючого на сьогодні збору у розмірі 5 тисяч гривень за подання скарги до органу оскарження виглядає як дискримінація інших учасників відповідних правовідносин.

Існуючий перелік процедур закупівлі пропонується розширити за рахунок редукціону і процедури «вільний вибір». Але якщо перша вже була випробувана в Україні, то друга фактично є неконкурентною. Відповідним фахівцям Міністерства, які розробляли законопроект, варто ще раз проаналізувати зауваження Президента України, які раніше наводилися при вотуванні Закону «Про здійснення державних закупівель» щодо вказаної процедури.

Насамкінець слід відзначити пропозиції, що стосуються договору про закупівлі. На відміну від чинної редакції Закону Міністерством запропоновано розширити можливості щодо внесення змін до договору, але такі зміни не можуть призводити до збільшення його ціни. За певних умов сторони матимуть змогу домовлятися про покращення якості предмета закупівлі або продовження строку дії договору щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення об'єктивних обставин, документально підтверджених, що спричинили затримку його виконання. Також заслуговує підтримки пропозиція, перевірена практикою застосування, щодо можливості продовжувати строк дії договору на наступний рік на строк, достатній для проведення процедури закупівлі.

Отже, законопроект дійсно спроможний певною мірою спростити життя учасникам ринку державних закупівель. Проте він потребує суттєвого доопрацювання, оскільки містить значні загрози конкуренції, може зашкодити міжнародному іміджу України.


Получите за 15 минут консультацию юриста!