Глава 2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ НОТАРІАТУ
§ 1. Система і компетенція нотаріальних органів
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів. Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України. Крім того, посвідчення заповітів і доручень, прирівняних до нотаріальних, може провадитись особами, зазначеними в ст. 40 Закону (головними лікарями лікарень, лікувальних закладів, санаторіїв; капітанами морських суден; начальниками експедицій і т. д.).
Покладаючи на нотаріальні органи функцію вчинення нотаріальних дій, держава наділяє їх владними повноваженнями (компетенцією).
Законодавство про нотаріат, на відміну від ЦПК України, не містить норми, яка закріплює загальні правила підвідомчості справ нотаріальним органам. У Законі прямо перераховуються нотаріальні дії, що складають у сукупності компетенцію нотаріальних органів.
Повноваження нотаріальних органів на вчинення нотаріальних дій регламентуються залежно від суб'єкта, уповноваженого здійснювати нотаріальні функції.
Найбільш широке коло нотаріальних дій відбувається в державних нотаріальних конторах. Відповідно до ст. 34 Закону у державних нотаріальних конторах вчиняються такі нотаріальні дії:
- Засвідчуються угоди (договори, заповіти, доручення, шлюбні контракти та пр '.);
- Вживаються заходи до охорони спадкового майна;
- Видаються свідоцтва про право на спадщину;
- Видаються свідоцтва про право власності на частку в спільному тімуществе подружжя;
- Видаються свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів;
- Видаються дублікати документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори;
- Накладається заборона відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;
- Засвідчується вірність копій документів і виписок з них;
- Засвідчується справжність підпису на документах;
- Засвідчується вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;
- Засвідчується факт, що громадянин є живим;
- Засвідчується факт перебування громадянина в певному місці;
- Засвідчується тотожність громадянина з особою, зображеною на фотографії;
- Засвідчується час пред'явлення документів;
- Передаються заяви фізичних і юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам;
- Приймаються у депозит грошові суми та цінні папери;
- Здійснюються виконавчі написи;
- Здійснюються протести векселів;
- Пред'являються чеки до платежу і посвідчується не оплата чеків;
- Здійснюються морські протести;
- Приймаються на зберігання документи.
Законодавством України на державних нотаріусів може бути покладено вчинення й інших нотаріальних дій.
Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, що зберігаються у справах цих архівів (ст. 35 Закону).
Компетенція приватного нотаріуса кілька вже компетенції державної. Так, відповідно до ст. 36 Закону він не має права накладати і знімати заборону відчуження нерухомого майна; видавати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя; видавати свідоцтво про право на спадщину; вживати заходів до охорони спадкового майна; посвідчувати договори довічного утримання ; засвідчувати справжність підпису на документах, призначених для дії за кордоном, та посвідчувати довіреності в цих цілях, а також засвідчувати вірність підпису батьків або опікуна (піклувальника) на згоді на усиновлення дитини.
Указом Президента України від 23 серпня 1998 р. «Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні» компетенція приватних нотаріусів расшірена43. Відповідно до п. 2 цього Указу приватні нотаріуси мають право посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти всі нотаріальні дії, підвідомчі державним нотаріусам, за винятком видачі свідоцтва про право на спадщину та вжиття заходів до охорони спадкового майна.
Компетенція посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів відповідно до ст. 37 Закону визначається наступним чином. У населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи виконкомів вживають заходів до охорони спадкового майна, накладають та знімають заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, іншого нерухомого майна.
У населених пунктах, де немає нотаріусів взагалі, посадові особи виконкомів, крім зазначених дій, засвідчують: заповіти, доручення, вірність копій документів і виписок з них, справжність підпису на документах.
Посадові особи виконавчих комітетів не мають права оформляти документи, призначені для дії за кордоном.
Компетенцію консульських установ України становить вчинення широкого кола нотаріальних дій (ст. 38 Закону):
- Посвідчення угод. договорів, заповітів, довіреностей і пр * (крім договорів про відчуження та заставу житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні);
- Вжиття заходів до охорони спадкового майна;
- Видача свідоцтва про право на спадщину;
- Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя;
- Посвідчення вірності копки документів і виписок з них;
- Посвідчення справжності підпису на документах;
- Посвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу;
- Посвідчення факту, що громадянин є живим;
- Посвідчення факту перебування громадянина в певному місці;
- Посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотографії;
- Посвідчення часу пред'явлення документів;
- Прийняття у депозит грошових сум і цінних паперів;
- Вчинення виконавчих написів;
- Прийняття на зберігання документів;
- Вчинення морських протестів.
Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії, вчинювані консульськими установами України.
Законодавство 'про нотаріат окремо визначає компетенцію посадових осіб за посвідченням заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених. Відповідно до ст. 40 Закону до нотаріально посвідчених документів прирівнюються:
- Заповіти громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, інших стаціонарних лікувально-профілактичних закладах. санаторіях або проживають у будинках для престарілих та інвалідів, посвідчені директорами, головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями перерахованих установ;
- Заповіти громадян, які перебувають під час плавання на морських суднах або суднах внутрішнього плавання, що плавають під прапором України, посвідчені капітанами цих суден;
- Заповіти громадян, які перебувають у розвідувальних, арктичних та інших подібних їм експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;
- Заповіт і довіреності військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками, їх заступниками з медичної частини, старшими і черговими лікарями цих закладів;
- Заповіти і довіреності військовослужбовців, а "в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ і військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб та органів, що вчиняють нотаріальні дії, - також заповіти робітників і службовців, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ і закладів;
- Заповіти і довіреності осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, посвідчені начальниками місць позбавлення волі.
Посадові особи, перелічені в ст. 40, зобов'язані негайно передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів у державний нотаріальний архів чи в державну нотаріальну контору за постійним місцем проживання заповідача.
Капітани морських суден зобов'язані передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів начальникові порту України або консулові України в іноземному порту для наступного направлення їх у державний нотаріальний архів чи державну нотаріальну контору за постійним місцем проживання заповідача.
Державна нотаріальна контора передає одержаний нею примірник заповіту на зберігання у відповідний державний нотаріальний архів з повідомленням про це заповідача та посадової особи, яка засвідчує заповіт.
Якщо заповідач не мав постійного місця проживання в Україні або місце проживання заповідача невідоме, заповіт направляється в державний нотаріальний архів міста Києва. Завідувач державним нотаріальним архівом зобов'язаний перевірити законність заповіту, що надійшов на зберігання, і в разі встановлення невідповідності його законові повідомити про це заповідача і посадову особу, яка посвідчила заповіт.
Посвідчення заповітів і доручень посадовими особами, зазначеними в цій статті, провадиться з дотриманням вимог чинного законодавства в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 г.44
Стаття 4 Закону наділяє нотаріуса такими правами:
V-витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;
- Складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру. Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.
Відповідно до ст. 5 нотаріус зобов'язаний:
- Здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги;
- Сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;
- Зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій;
- Відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.