Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

 


Глава IV. НОТАРІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

§ 1. Поняття нотаріального процесу

Розгляд питання про місце нотаріату в системі юстиції та про його природу призводить до висновку про те, що нотаріальна діяльність є процесуальною за своїм характером.

У зв'язку з цим актуальна характеристика нотаріального процесу як різновиду юридичного процесу.

Оскільки нотаріат - спеціальний правозастосовний, юрисдикційний орган, владно дозволяючий в межах своєї компетенції правові питання, його діяльність можна розглядати як особливий вид державної діяльності, що здійснюється в певному процесуальному порядку. Відносини, що виникають у зв'язку із здійсненням нотаріальної діяльності між нотаріатом і фізичним, юридичним особою з приводу посвідчення юридичних фактів (угод), вжиття заходів до охорони спадкового майна, видачі свідоцтв про право на спадщину та ін, за своїм характером є процесуальними, спрямованими на дозвіл матеріально-правових питань, віднесених до його компетенції. Все це свідчить про те, що процесуальний порядок вчинення нотаріальних дій, маючи певну регламентовану систему процесуальних дій, становить зміст нотаріального процесу.

Для вироблення визначення нотаріального процесу та його характеристики як самостійного правового інституту необхідно враховувати, що питання про природу юридичного процесу взагалі є дискусійним.

В теорії цивільного процесуального права розроблено поняття цивільного процесу як сукупності процесуальних дій суду і учасників процесу, які відбуваються в певному, встановленому законом порядке59. Аналогічне поняття процесу розроблено і в науках уголовного60 і адміністратівного61 процесів. Слід зазначити, що більшістю правознавців процесуальне право розуміється виключно як судебное62 і лише деякі з них допускають існування інших, несудових процесуальних форм (І. Жеруоліс, С. В. Курильов, Д. М. Чечот та ін.)

На наш погляд, уявлення про те, що процесуальне право - це судове процесуальне право, а юридичний процес - це судовий процес, судочинство, не враховують розширення сфери процесуального регулювання, розвиток нових процесуальних форм. У процесуальній формі здійснюється не тільки судова діяльність, а й діяльність інших юрисдикційних органів. Разом з тим, законодавча інституалізація різновидів юридичних процесів, в тому числі і нотаріального, не означає уніфікованості процесуального порядку вирішення юридичних справ, бо діяльність по захисту права в різних формах юрисдикції неоднакова за своїм характером, завданням і цілям. Кожна форма захисту цивільних прав конструюється з урахуванням специфіки компетенції органу та покладених на нього завдань. А особливості в організаційній структурі, компетенції, способах вирішення справи, що характеризують той чи інший юрисдикційний орган, зумовлюють наявність судової, арбітражної, нотаріальної, третейської та інших процесуальних форм.

Вищевикладене дозволяє вважати, що нотаріальна процесуальна діяльність - це правозастосовна, юрисдикційна діяльність, в рамках якої компетентним органом - нотаріусом дозволяється конкретна нотаріальна справа, а результатом є правозастосовний нотаріальний акт, що містить висновок про наявність у зацікавленої особи певного права або наявність юридичного факту. Нотаріальний процес - це форма здійснення цієї діяльності, вид юридичного процесу, що представляє собою встановлений законом порядок вчинення нотаріальних дій. Зміст нотаріального процесу складають процесуальні дії нотаріусів або прирівняних до них осіб та інших учасників нотаріального процесу, якими реалізуються їх процесуальні права і обов'язки.

Нотаріальний процес характеризується рядом ознак, властивих юридичному процесу. Нотаріальний процес - це розгляд (розгляд) певного юридичного справи. Юридична справа - обставина, яка дозволяється (розглядається) на основі закону, а його наслідки здійснюються на виконання закона63.

У результаті вирішення юридичної справи нотаріусом (вчинення нотаріальних дій) юридичні права і обов'язки осіб, щодо яких ці дії були вчинені, санкціонуються державою, документам надається офіційне значення, що дозволяє зазначеним особам придбати певний статус і здійснювати певні дії (наприклад, успадковувати майно за заповітом).

Нотаріальний процес - правова форма діяльності уповноважених на те органів держави і посадових осіб. Вчинення нотаріальних дій здійснює строго встановлений коло осіб, конкретний склад і обсяг компетенції яких встановлений законодавством (ст. 1, 3, 34. 35, 36. 37, 38, 40 Закону). Порушення правил, що визначають компетенцію осіб, які можуть здійснювати нотаріальні дії, тягне настання несприятливих процесуальних наслідків - визнання недійсними вчинених дій (див., напр., Ст. 9 Закону).

Нотаріальний процес як різновид юридичного процесу - це діяльність, результати якої обов'язково оформляються у відповідних процесуальних актах-документах. Так, відповідно до ст. 48 Закону при посвідченні угод, засвідченні правильності копій документів і виписок з них, справжності підписів на документах, правильності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також часу пред'явлення документа на відповідних матеріалах відбуваються упевнитися-тільні написи. На підтвердження права на спадщину, права власності, посвідчення фактів, що громадянин живий, про знаходження громадянина в певному місці, тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці, про прийняття на зберігання документів видаються відповідні свідоцтва. Стаття 89 Закону регулює питання про зміст виконавчого напису.

Крім того, відповідно до ст. 52 Закону всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету, реєструються в реєстрах нотаріальних дій.

Юридичний процес і нотаріальний процес як його різновид - діяльність, що викликає об'єктивну потребу в процедурно-процесуальної регламентації, яка є гарантією правильного, швидкого та ефективного розгляду справи, винесення законного і обгрунтованого рішення.

Нотаріальний процес - діяльність, безпосередньо пов'язана з необхідністю використання різних методів і засобів юридичної техніки. У нотаріальному процесі існує система вимог, що пред'являються до нотаріального виробництва, які містяться в Правилах ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 3 лютого 1994 р., які встановлюють єдиний для державних і приватних нотаріусів порядок ведення нотаріального діловодства, складання та оформлення службових документів . Порядок складання нотаріальних свідоцтв і посвідчувальних написів, ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, а також інших книг, пов'язаних із вчиненням нотаріальних дій регулюється також Інструкцією.

Оскільки нотаріальний процес - різновид юридичного процесу і зводиться до передбаченого законом порядку вчинення нотаріальних дій, він характеризується складним структурним змістом. Елементами нотаріального процесу, на нашу думку, є його суб'єкти, стадії і виробництва, які дозволяють окреслити просторово-часові межі і предметний зміст цієї форми діяльності.


Получите за 15 минут консультацию юриста!