Прийнявши скаргу до провадження, суддя здійснює всі необхідні дії, пов'язані з підготовкою справи до судового розгляду.
Для забезпечення правильного та своєчасного розгляду скарг суддя, порушуючи справу, зобов'язаний відповідно до вимог ст. 143 ЦПК провести всі необхідні дії. Важливим є залучення у справу всіх зацікавлених осіб. Оскільки закон містить вказівку на участь у справі нотаріуса або іншої посадової особи, дії якого оскаржуються, суддя повинен повідомити цих осіб про час і місце розгляду справи. До зацікавленим особам відносяться також учасники правовідносин, пов'язаних з вчиненням нотаріальної дії: родичі заявника, його чоловік, органи державного управління (наприклад, фінансовий відділ виконкому) та ін
У судовому засіданні судочинство проводиться за правилами ст. 39 ЦПК. Після того як будуть здійснені дії, що становлять зміст підготовчої частини судового розгляду, розгляд справи по суті починається з доповіді судді. Першим виступає заявник, який викладає суть своїх вимог. Далі по суті скарги пояснення дає нотаріус, представник органу, що вчиняє нотаріальні дії, або відповідна посадова особа.
Предметом судового розгляду у цих справах є або законність і обгрунтованість нотаріальної дії, або правомірність відмови у її вчиненні. При перевірці законності дій нотаріуса суддя повинен ретельно вивчити закон, на підставі якого діяв нотаріус, дослідити всі докази і з'ясувати обставини, що мають значення для справи. Доказами можуть бути:
- Документи, що стосуються вчиненої нотаріальної дії (оригінали нотаріально посвідченого договору, заповіту, свідоцтва про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя, довіреності, інші документи, видані нотаріальним органом; документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника і тощо);
- Постанова нотаріуса або відповідний акт іншого органу (посадової особи), що вчиняє нотаріальні дії, про відмову вчинити даний нотаріальну дію;
- Документи, які заявник просив посвідчити або засвідчити.
При вирішенні питання про обгрунтованість скарги суд повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні відбуватися в суворій відповідності з встановленими для даного органу або посадової особи компетенцією і порядком з вчинення.
Відмова у вчиненні нотаріальної дії може бути визнаний обгрунтованим, якщо вчинення такої дії суперечить закону, дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або іншою посадовою особою, або з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась недієздатна особа чи її представник, який не має необхідних повноважень, або якщо угода, яка укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, вказаним в її статуті чи положенні, а також якщо подані для вчинення нотаріальної дії документи не відповідають вимогам чинного законодавства або містять відомості, що порочать чесгь і гідність громадян (ст. 49 Закону).
Оскільки на справи за скаргами на неправильні нотаріальні дії або на відмову в їх вчиненні поширюються загальні правила цивільного судочинства (сг. 255 ЦПК), рішення по цих справах повинні відповідати вимогам ст. 203, 231, 283 ЦПК. Рішення суду має бути мотивованим і містити аналіз представлених у справі доказів, а також посилання на матеріальні і процесуальні норми права.
У резолютивній частині рішення має бути зазначено про задоволення скарги або про повне або часткове залишення її без задоволення.
При задоволенні скарги на неправильні нотаріальні дії суд має їх скасувати, вказавши, які саме нотаріальні дії, коли і ким вчинені, скасовуються. Задовольняючи скаргу на відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд в резолютивній частині рішення скасовує постанову (інший відповідний акт) про це із зазначенням дати та органу, його прийняв, і яке нотаріальну дію і хто повинен здійснити.
Суд не вправі у таких справах замість скасування нотаріальних дій визнавати недійсними посвідчені угоди, вирішувати питання про відповідні дії (наприклад, дозволити подарувати чи продати певне майно замість того, щоб зобов'язати нотаріальний орган зробити відповідну нотаріальну дію); зобов'язувати орган, здійснює нотаріальні дії, вчинити дію, що суперечить закону, або вчинити нотаріальну дію у зв'язку з поданням до суду документів чи доказів, відсутність яких у заявника викликало відмову у вчиненні цих дії, оскільки зазначена обставина є підставою для нового звернення до нотаріальний орган, а не для скасування його постанови. У тих випадках, коли суд визнає дії нотаріального органу законними та обгрунтованими, він відмовляє в задоволенні скарги. Копія рішення надсилається нотаріусу чи посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії.
При невиконанні рішення суду застосовуються заходи, передбачені ст. 417 ЦПК.
Рішення суду за скаргою може бути оскаржено особами, що у справі, у тому числі і нотаріусами, або на неї може бути внесено подання прокурора.