Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

 


Глава IX. ПОСВІДЧЕННЯ безперечний факт

§ 1. Основні правила посвідчення угод

Нотаріусами засвідчуються угоди, для яких за законом обов'язкове нотаріальна форма (наприклад, ст. 227 ЦК, ст. 271 КпШС), а також ті, яким сторони бажають надати таку форму, хоча за законом вона не обов'язкова (угода учасників спільної часткової власності про виділення частки в спільному майні, договори позики, доручення, зберігання, найму житлового приміщення тощо).

У посвідченні угод бере участь низка суб'єктів нотаріального процесу. Це особисто зацікавлені особи - ініціатори вчинення нотаріальної дії, їх представники, органи опіки та піклування, інші зацікавлені особи, які залучаються нотаріусом.

Посвідчення угод здійснюється за ініціативою зацікавлених осіб - сторін укладених угод. Відповідно до ст. 44 Закону перевіряються дієздатність громадян і правоздатність юридичних осіб, які беруть участь в угодах.

При з'ясуванні дієздатності учасників угоди у випадку, коли у нотаріуса виникає сумнів щодо їх віку, він витребує необхідний документ.

Угоди за неповнолітніх, які не досягли 15-ти років, а також від імені громадян, визнаних у судовому порядку недієздатними, вчиняють батьки, усиновителі або опікуни (ст. 14, 16 ЦК).

Угоди від імені неповнолітніх віком від 15-ти до 18-ти років, а також від імені осіб, визнаних у судовому порядку обмежено дієздатними, можуть бути посвідчені лише за умови, що вони вчинені за згодою батьків, усиновителів чи опікунів (ст. 13 , 15 ЦК).

Справжність підписів батьків, усиновителів чи опікунів на заяві про їх згоду на посвідчення правочинів від імені неповнолітніх віком від 15-ти до 18-ти років, а також від імені осіб, визнаних у судовому порядку обмежено дієздатними, повинна бути завірена або в нотаріальному порядку , або підприємством, установою, організацією, в яких вони працюють, навчаються або житлово-експлуатаційною організацією за місцем, їх проживання, або адміністрацією лікувально-профілактичного закладу, в якому вони перебувають на лікуванні. Засвідчення справжності підпису не вимагається, якщо батьки, усиновителі або опікуни з'являться до нотаріуса і особисто подадуть йому заяву про згоду на укладення угоди. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві і вказує назву документа, його номер, дату видачі та назва установи, що видала документ, що підтверджує особу. Заява про згоду на посвідчення правочину може бути викладена на звороті примірника правочину або на окремому аркуші, що залишається в справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Опікун і піклувальник, їх подружжя (чоловік або дружина) та близькі родичі не вправі представляти осіб, які перебувають у них під опікою і піклуванням, при укладенні угод між підопічним і чоловіком (або дружиною) опікуна чи піклувальника та їх близькими родичами.

Опікун і піклувальник не вправі здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою (ст. 146 КпШС).

У випадках, коли законом дозволяється вступити в шлюб до досягнення 18-річного віку, громадянин, який не досяг цього віку, набуває дієздатності в повному обсязі з моменту вступу в шлюб (ст. 11 ЦК).

При перевірці правоздатності юридичних осіб, які беруть участь в угоді, нотаріуси зобов'язані ознайомитись з статутом (положенням) юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, правам, наданим юридичній особі її статутом (положенням).

Укладення угоди можливе через представника. При укладенні правочину представником перевіряються його повноваження. Нотаріус вимагає подання довіреності, в якій підтверджуються повноваження представника.

Нотаріус не вимагає подання довіреності на вчинення правочинів та інших дій від керівників юридичних осіб, яким відповідно до статуту (положення) надано право укладати угоди. У таких випадках потрібно лише документ, що підтверджує їх посадове становище.

Якщо від імені юридичної особи діє колегіальний орган, витребується документ, що підтверджує його повноваження та розподіл обов'язків між членами колегіального органу (статут, установчий договір, постанова про обрання посадових осіб тощо).

Органи опіки та піклування залучаються для дачі дозволу на право опікуна укладати, а піклувальника-давати згоду на вчинення від імені підопічного угод, якщо вони виходять за межі побутових.

Такими Следки є: договори, які потребують нотаріального посвідчення і спеціальної реєстрації при відчуженні майна, що належить неповнолітнім; відмову від належних підопічному прав; розділ майна; розділ або обмін житлової площі; видача письмових зобов'язань тощо

Запитання про дачу дозволу на реалізацію права опікуна здійснювати, а піклувальника - давати згоду на вчинення від імені підопічного угод дозволяє орган опіки та піклування шляхом прийняття відповідного рішення.

До зацікавленим особам, залученим нотаріусом, належать подружжя осіб-ініціаторів, а також співвласники, згода яких обов'язково для укладання угоди про відчуження або заставу майна, що належить на праві спільної сумісної власності.

При посвідченні угод нотаріус зобов'язаний встановити наступні факти:

1. Відповідність змісту засвідчуваних угод вимогам закону і дійсним намірам сторін.

За відсутності цих умов укладає угоду не можна визнати законною.

2. Право власності на відчужується або заставляється (при відчуження або заставу майна, що підлягає реєстрації). Цей факт підтверджується різними парвоустанавлівающімі документами, які нотаріус приймає лише за наявності на них запису про-реєстрації.

3. Дозвіл органів опіки та піклування (у необхідних випадках).

4. Повноваження представника (у необхідних випадках).

5. Дієздатність громадян, правоздатність юридичних осіб.

6. Згода інших зацікавлених осіб.

Угоди про відчуження або заставу майна, що є спільною власністю, підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, підписуються всіма співвласниками цього майна або уповноваженими ними особами.

Угоди про відчуження або заставу майна подружжя, що належить їм на праві спільної сумісної власності, що вимагають обов'язкового нотаріального посвідчення, можуть бути посвідчені нотаріусом за наявності письмової згоди другого з подружжя (ст. 23 КпШС).

Дійсність підпису на заяві другого з подружжя про згоду на відчуження або заставу спільного майна повинна бути завірена або в нотаріальному порядку, або підприємством, установою, організацією, в якій він працює або навчається, або житлово-ексштуатаціонной організацією за місцем його проживання, або адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні. Підтвердження справжності підпису не вимагається, якщо чоловік (або дружина) відчужувача особисто представить нотаріусу заяву про згоду на відчуження. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, перевіряє дійсність його підпису, про що робить відм етку на заяві, і вказує назву документа, що посвідчує особу, номер, дату видачі та назва установи, який його видав.

У тому випадку, коли з поданих нотаріус документів неможливо встановити час і підстави набуття відчужуваного або майна, що закладається, а чоловік (або дружина) особи, на ім'я якої це майно зареєстровано, ухиляється від подання письмової згоди на його відчуження, то особа, на ім'я якої майно зареєстровано, може в порядку ст. 84 Закону передати заяву своєму чоловікові (або дружині) з пропозицією з'явитися до нотаріуса для визначення частки його в цьому майні. Якщо він (вона) не з'явиться до нотаріуса у вказаний термін і протягом місяця після одержання заяви не надішле своїх заперечень, нотаріус може посвідчити від імені дружини (або чоловіка), за ким по правовстановлюючим документом зареєстровано майно, договір про його відчуження або заставу.

Згода подружжя не потрібна, якщо: майно не має статусу спільно нажитого, зацікавлена ??особа не перебуває у шлюбі, інший з подружжя визнаний безвісно відсутнім.

Угода про відчуження або заставу майна, що вимагає обов'язкової нотаріальної форми, може бути посвідчена без згоди другого з подружжя, якщо з правовстановлюючого документа, свідоцтва про шлюб йди інших документів видно, що зазначене майно є не спільною власністю, а власністю одного з подружжя (придбано до реєстрації шлюбу, отримане в дар або в порядку спадкування, здійснено поділ майна, набутого під час перебування в зареєстрованому шлюбі, тощо). О. перевірці цієї обставини нотаріус робить відмітку на примірнику договору (угоди), який залишається в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, з посиланням на реквізити відповідних документів, якщо ці документи не приєднуються до договору.

При посвідченні договору про відчуження або заставу майна від імені особи, у якої немає чоловіка (неодружений або незаміжня, у шлюбі не перебуває, вдова, вдівець), в державну нотаріальну контору чи приватному нотаріусу відчужувачем подається письмова заява про це. Нотаріус зміст такої заяви доводить до відома іншого учасника угоди, який на підтвердження того, що ця обставина йому відомо, підписується на заяві.

Така заява повинна виходити особисто від відчужувача, а в разі вчинення угоди через представника - від представника, якщо відчужувач надав йому право при оформленні угоди подавати від його імені відповідні заяви.

Договір про відчуження або заставу майна може бути посвідчений без згоди другого з подружжя також у разі, коли останній не проживає за місцем знаходження майна та місце проживання його невідоме. У підтвердженні цієї обставини повинна бути подана копія рішення суду, що вступило в законну силу, про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім.

7. Дотримання умов, зазначених у заяві другого з подружжя (за їх наявності). Якщо в заяві другого з подружжя про згоду на відчуження спільного майна вказано, кому персонально (прізвище, ім'я, по батькові громадянина, назва юридичної особи) він погоджується продати, подарувати, закласти або з ким-небудь обміняти спільно придбане майно, або вказана ціна продажу, інші умови його відчуження або застави, нотаріус зобов'язаний перевірити дотримання цих умов.

8. Вартість майна (у необхідних випадках, наприклад, для обчислення державного мита). Сума договору про відчуження або застави майна визначається за згодою сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами.

Документи! з викладом змісту угод, які засвідчуються в нотаріальному порядку, подаються нотаріусу не менш ніж у двох примірниках, один з них залишається у справах державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса (ст. 59 Закону).

Усі примірники підписуються учасниками угоди. Посвідчувальний напис робиться на всіх примірниках угоди. За бажанням учасників угоди кожному з них видається по одному примірнику.

При посвідченні угод нотаріус зобов'язаний роз'яснити:

- Зміст та значення, правові наслідки укладених угод;

- Необхідність реєстрації у відповідному органі (при посвідченні угод з приводу майна, що підлягає реєстрації).

Угода сторін про розірвання нотаріально посвідченого договору про відчуження майна може бути оформлено шляхом складання окремого документа, який додається до примірника договору, що знаходиться в справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса, або відображено в тексті договору. Угода підписується сторонами і посвідчується нотаріусом. На всіх примірниках договору робиться відмітка про розірвання договору, в якій вказується реєстровий номер і дата посвідчення угоди про розірвання. Відмітка підписується нотаріусом і скріплюється його печаткою. Про розірвання договору про відчуження майна робиться запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Якщо засвідчується угода про розірвання договору про відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, перевіряється також відсутність заборони на відчуження або арешт.

Якщо угода про розірвання договору про відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна посвідчується після реєстрації договору відчуження, нотаріус вимагає довідку-характеристику з бюро технічної інвентаризації, а в місцевостях, де інвентаризація не проведена, - довідку виконавчого комітету відповідної ради народних депутатів.

У разі отримання рішення суду про визнання договору про відчуження майна недійсним нотаріус робить про це відмітку на примірнику договору, що зберігається в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, приєднавши до нього рішення суду, а також робить відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і по можливості на всіх інших примірниках договору.

Правовстановлюючий документ повертається відчужувачу майна на його вимогу. Державне мито чи плата за посвідчення договору про відчуження майна при його розірванні сторонам не повертається.

Про розірвання договору про відчуження майна, що підлягає реєстрації, нотаріус повідомляє відповідному органу, що здійснює реєстрацію, якщо такий договір до його розірвання був цим органом зареєстрований.

Органу, що проводить відповідну реєстрацію майна, крім угоди про розірвання договору про відчуження майна, для перереєстрації подається також правовстановлюючий документ, на підставі якого був посвідчений договір про відчуження, або виданий нотаріусом дублікат цього правовстановлюючого документа.


Получите за 15 минут консультацию юриста!