Відповідно до ст. 27 'КпШС особи, що укладають шлюб, мають право за власним бажанням укласти угоду щодо вирішення питань життя сім'ї (шлюбний контракт), в якому передбачаються майнові права і обов'язки подружжя. Шлюбний контракт повинен бути нотаріально посвідченим.
Шлюбний контракт засвідчується нотаріусом за місцем проживання однієї із сторін або за місцем реєстрації шлюбу.
V. Для розглянутого нотаріальної дії характерний своєрідний суб'єктний склад. Сторонами даної угоди виступають особи, які вступили в шлюб. Як правило, це особи дієздатні. У випадках же, коли законом дозволяється вступити в шлюб до досягнення 18-річного віку, громадянин, який не досяг цього віку, набуває дієздатності в повному обсязі з моменту вступу в шлюб (ст. 11 ЦК). А оскільки шлюбний контракт укладається до реєстрації шлюбу, при зниженні шлюбного віку відповідно до чинного законодавства шлюбний контракт укладається неповнолітніми за згодою їх батьків або інших законних представників і посвідчується нотаріусом з дотриманням вимог, передбачених для укладання угод від імені неповнолітніх віком від 15-ти до 18-ти років. Таким чином, суб'єктами скоєного нотаріальної дії можуть стати батьки, усиновителі, інші законні представники або органи опіки та піклування (див. правила п. 31 Інструкції).
Крім того, при скоєнні даного нотаріального и дії можлива участь такого спеціального суб'єкта, як свідки, у присутності яких шлюбний контракт може укладатися при бажанні сторін, про що робиться відпо-I вующая запис в тексті угоди. Про встановлення особисто-I сти свідків та перевірку їхньої дієздатності робиться відмітки ВКА в посвідчувального напису. Свідки проставляють свої I підписи на шлюбному контракті після підпису осіб, які укладають його.
До фактів, які встановлюються нотаріусом при i скоєнні розглянутого нотаріальної дії, відно-? сится перевірка відповідності умов шлюбного контракту законом. Умови шлюбного контракту не можуть погіршувати становище будь-кого з подружжя щодо законодавства [України (наприклад, містити умову про відмову подружжя від майна, від права на отримання аліментів, на освіту [і т. п.). За наявності умов, які погіршують становище подружжя, нотаріус зобов'язаний відмовити у вчиненні цієї нотаріальної дії як що суперечить закону на підставі ст. 27 КпШС та ч. 1 ст. 49 Закону.
У шлюбному контракті можуть бути передбачені майнові права і обов'язки подружжя, зокрема, питання, пов'язані з правом власності на рухоме і нерухоме майно, придбане як до шлюбу, так і під час шлюбу, на майно, отримане в дар або спадок [одним з подружжя , питання, пов'язані з утриманням подружжя, і т. д. У шлюбному контракті можуть вирішуватися питання про порядок погашення боргів за рахунок спільного чи роздільного майна, передбачатися немайнові, моральні та особисті зобов'язання (догляд за хворими або старими родичами тощо).
Шлюбний контракт може включати положення про зміну його умов. Зміни вносяться в шлюбний контракт протягом існування шлюбу шляхом укладання відповідної угоди, яка підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
При посвідченні шлюбного контракту нотаріус зобов'язаний роз'яснити сторонам, що умови шлюбного контракту щодо переходу права власності на нерухоме та інше майно, якщо законодавством передбачений спеціальний порядок набуття цього права, вважаються виконаними лише після належного оформлення.
У тексті угоди вказується, що шлюбний контракт вступає в дію з моменту реєстрації шлюбу.