Відповідно до ст. 64 ГК довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Отже, довіреність - це документ, що видається довірителем (репрезентованою), в якому зафіксовані повноваження представника по здійсненню операцій і інших правомірних дій, їх зміст і межі.
Нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені однієї або кількох осіб, на ім'я однієї або кількох осіб. Такі довіреності підлягав обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, встановленому Положенням про Єдиний реєстр довіреностей.
При посвідченні довіреностей перевіряється дотримання вимог до тексту довіреності. У тексті доручення повинні бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена та по батькові (повне найменування юридичної особи) та місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і займана кожним посаду. У довіреності на ім'я адвокатів фіксується їх статус та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членів адвокатського об'єднання).
Термін дії довіреності зазначається словами. Відповідно до чинного законодавства (ст. 67 ЦК) він не може перевищувати трьох років. При посвідченні довіреності нотаріус повинен роз'яснити особі, яку представляють, що у випадках, якщо строк у довіреності не визначений, вона зберігає силу протягом одного юда з дня посвідчення. Довіреність, призначена для вчинення дій за кордоном, яка не містить вказівок про строк її дії, зберігає силу до її скасування особою, яка видала довіреність.
Довіреність, в якій не вказана дата її посвідчення, недійсна.
Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення угод, що не суперечать його статуту (положенню) або загальному положенню про організації даного виду (ст. 64 ЦК).
Довіреність від імені державної організації видається за підписом її керівника з прикладенням печатки цієї організації. Довіреність від імені кооперативної або іншої громадської організації видається за підписом осіб, уповноважених на це її статутом, з прикладенням печатки цієї організації. Довіреність від імені державної, кооперативної або іншої громадської організації на одержання чи видачу грошей та інших майнових цінностей повинна бути підписана також головним (старшим) бухгалтером цієї організації.
Довіреності від імені неповнолітніх до 14-ти років засвідчуються від імені законних представників за пред'явленням доказів таких повноважень. Довіреність від імені неповнолітніх від 14-ти до 18-ти років засвідчується від імені самих неповнолітніх, діючих з відома законного представника.
При посвідченні довіреності на ведення справи в суді нотаріус роз'яснює, що уповноважена особа буде вправі вчиняти дії, перелічені в ст. 115 ЦПК, якщо вони спеціально обумовлені в цій довіреності.
На підставі п. 93 Інструкції повноваження щодо нотаріально посвідчених довіреностей міг} Т бути передані телеграфом. Телеграма-доручення складається з тексту довіреності та посвідчувального напису з розшифруванням підпису нотаріуса і його печатки.
У законі передбачено випадки неможливості посвідчення довіреності. Так, не можуть бути засвідчені довіреності на оформлення через представника дій, які за характером можуть бути зроблені тільки особисто: оформлення заповіту, укладення шлюбу та ін Не може бути посвідчена довіреність на ім'я недієздатної особи (ст. 62, 51-54 ЦК).
Особа, якій видана довіреність, може передоручити вчинення тих дій, на які вона уповноважена, іншій особі, якщо вона уповноважена на це довіреністю або примушена до цього обставинами для охорони інтересів видала доручення (ст. 68 ЦК). Довіреність,; по якій повноваження передаються іншій особі, повинна бути нотаріально посвідчена.
Тому при посвідченні такої довіреності встановлюються факт основного доручення, де передбачені право на передоручення або обставини, що змусили представника за основним дорученням до передорученням для охорони інтересів видала доручення. На підтвердження наявності таких обставин нотаріусу повинні бути представлені докази.
Нотаріус повинен переконатися, що довіреність, видана в порядку передоручення, не включає в себе більше прав, ніж їх передано за основним дорученням.
Термін дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основного доручення, на підставі якої вона видана.
У довіреності, виданої за передорученням, повинні бути вказані час і місце посвідчення основного доручення, прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання особи, яка видала основну довіреність, і особи, якій воно передоручає свої повноваження, а в необхідних випадках і їх посадове становище.
На основному дорученні робиться відмітка про передоручення. Копія основного доручення долучається до примірника довіреності, що залишається в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса. При наступному посвідченні, виданої в порядку передоручення в тій же державній нотаріальній конторі чи тим самим приватним нотаріусом, копія основної довіреності не залишається.
Особа, яка видала довіреність, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення, а особа, якій довіреність видана, - відмовитися від неї. З припиненням довіреності втрачає силу передоручення. Довіритель зобов'язаний сповістити про скасування довіреності особа, якій довіреність видана, а також відомих »їй третіх осіб, для представництва перед якими видано довіреність. Такий же обов'язок покладається на правонаступників особи, що видала довіреність, а у відповідних випадках - на опікуна або піклувальника. При посвідченні довіреності нотаріус зобов'язаний роз'яснити ці положення довірителю, як і те, що передача такої заяви про скасування довіреності може бути здійснена нотаріусом в порядку ст. 84 Закону.