В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

 


Нотаріус засвідчує правильність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він володіє відповідними мовами.

Якщо ж нотаріус не володіє відповідними мовами (або одним з них), то переклад здійснюється перекладачем, а нотаріус посвідчує практично не правильність перекладу, а справжність підпису перекладача.

При вчиненні такої нотаріальної дії нотаріус встановлює особу як особу, яка подає документ для перекладу, так і перекладача. Крім того, обов'язково подається документ, що підтверджує кваліфікацію перекладача.

У томV випадку, якщо документ виданий владою іноземних держав, його переклад і засвідчення правильності перекладу здійснюється тільки за наявності на документі відмітки про легалізацію, тобто відмітки консула або консульської установи про те, що даний документ відповідає законам країни, владою якої він виданий, і що підписи посадових осіб на документі не викликають сумнівів у їх достовірності. Відмітки про легалізацію не вимагається, якщо існує відповідна угода між Україною і іноземною державою.

Оформлення перекладу тексту може здійснюватися двома способами. Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення договору, посвідченні вірності копії та ін) одночасно здійснюється і переклад іншою мовою, то переклад вміщується поруч з оригіналом договору, копією на одній сторінці, розділеній вертикальною рисою таким чином, щоб текст оригіналу розміщувався в лівій стороні , а переклад - у правій. Переклад повинен бути складений на весь текст документа, що перекладається і закінчуватися підписами. Під перекладом поміщається підпис перекладача. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і його перекладу.

Переказ може бути оформлений на окремому від оригіналу чи копії аркуші. Тоді переклад прикріплюється до оригіналу, прошнуровується і скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

При запису до реєстру вказуються основні реквізити та короткий зміст перекладеного документа, а також відомості про його легалізації (у необхідних випадках).