Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

 


Глава X. ОХОРОННІ НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ

§ 1. Вживання заходів до охорони спадкового майна

Заходи до охорони спадкового майна приймаються державними нотаріусами, коли це необхідно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або держави (п. 95 Інструкції). Підставою вчинення даного нотаріальної дії служать повідомлення різних установ, організацій, підприємств, у тому числі органів міліції, домоуправління, а також окремих осіб щодо смерті громадян, як правило, тих, з якими спільно не проживають спадкоємці. Іноді заходи охорони можуть бути прийняті по відношенню до майна померлого, деякі спадкоємці якого проживали разом з ним, а деякі окремо за наявності між ними розбіжностей і суперечок з приводу спадкової маси Якщо спадкоємці померлого або деякі з них фактично вступили у володіння спадковим майном і ніхто з них не заявляє прохання про прийняття заходів охорони, то відсутня і необхідність у прийнятті таких заходів.

Дане нотаріальна дія вчиняється за місцем відкриття спадщини, яке визначається відповідно до ст. 526 ЦК. Оскільки місце відкриття спадщини не завжди збігається з місцем знаходження спадкового майна, заходи з охорони останнього можуть прийматися нотаріусом за місцем відкриття спадщини безпосередньо або шляхом доручення державним нотаріусам чи посадовим особам виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад за місцезнаходженням майна (п. 95 Інструкції) .

За повідомленнями громадян, підприємств, установ, організацій такі заходи можуть застосовуватися державними нотаріусами за місцезнаходженням майна з повідомленням про це державного нотаріуса за місцем відкриття спадщини. ,

Доручення державних нотаріусів або посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів та повідомлення громадян, підприємств, установ, організацій про наявність майна, що залишилося після померлих, реєструються у Книзі обліку заяв про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Заходи щодо охорони спадкового майна державний нотаріус застосовує не пізніше наступного дня з дати надходження повідомлення або заяви про наявність майна, що потребує охорони. Своєчасне вчинення даного нотаріальної дії запобігає можливість втрати, псування, розкрадання майна, що належить померлій особі.

Розглянуті заходи можуть бути прийняті тільки при пред'явленні свідоцтва про смерть або за наявності достовірних відомостей про смерть спадкодавця.

У рамках заходів щодо охорони спадкового майна нотаріус вправі вчиняти такі дії:

- Сповіщення спадкоємців;

- Прийняття претензій від кредиторів спадкодавця;

- Опис спадкового майна;

- Передача майна на зберігання;

- Призначення нотаріальною конторою зберігача, а виконкомом - опікуна над спадковим майном, якщо воно потребує управлінні, а також у разі пред'явлення позову кредиторами спадкодавця до прийняття спадщини спадкоємцями;

- Розпорядження про видачу із спадкового майна певних грошових сум.

Державний нотаріус, який одержав повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або місце роботи яких йому відомо, а також викликати спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це в пресі. Однак законі не покладає на нього обов'язки розшуку спадкоємців.

Державний нотаріус за місцем відкриття спадщини приймає від кредиторів спадкодавця претензії, які повинні бути пред'явлені в письмовій формі і прийняті незалежно від настання строку права вимоги. Кредитори заявляють свої претензії протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Нотаріальні контори не задовольняють претензій кредиторів. Про надійшла претензії державний нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину. Спадкоємці повідомляють йому, чи згодні вони погасити заборгованість спадкодавця чи ні. Про результати нотаріус сповіщає кредиторів. У разі відмови спадкоємця погасити кредиторську претензію нотаріус роз'яснює кредитору судовий порядок стягнення.

Для охорони спадкового майна державний нотаріус проводить опис спадкового майна за участю зацікавлених осіб, якщо вони того бажають, у присутності не менше двох понятих (п. 99 Інструкції). Поняті (свідки вчинення опису, що встановлюють відповідність акта опису дійсному стану справ) запрошуються нотаріусом за місцем знаходження спадкового майна.

В акті опису мають бути зазначені:

- Дата надходження доручення або заяви (повідомлення) про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;

- Дата проведення опису;

- Прізвище, ім'я та по батькові осіб, які беруть участь в опису;

- Прізвище, ім'я та по батькові спадкодавця;

- Час смерті спадкодавця та місцезнаходження описуваного майна;

- Чи було опечатано приміщення до прибуття державного нотаріуса і ким;

- Чи не була порушена пломба або печатка;

детальна характеристика (назва, розмір, номер, рік випуску, фабрично-заводська марка, колір, сорт та ін) і оцінка кожного з перерахованих в акті предметів і відсоток зносу.

Оцінка описаних предметів провадиться (з урахуванням їх зносу) державним нотаріусом та особами, які приймають участь в опису спадкового майна, а житлових будинків, - виходячи з відновної чи страхової (у місцевостях, де інвентаризація не проведена) оцінки.

У разі незгоди з оцінкою спадкоємці вправі запросити спеціаліста-оцінювача. Оплата праці спеціаліста проводиться спадкоємцями.

На кожній сторінці акта підводиться підсумок кількості речей (предметів) і їх вартості, а після закінчення опису - загальний підсумок кількості речей (предметів) і їх вартості.

До акта опису включається все майно, що перебуває в будинку (квартирі) померлого. Заяви сусідів та інших осіб про належність їм окремих речей заносяться до акта опису, а зацікавленим особам роз'яснюється порядок звернення до суду з позовом про виключення цього майна з опису.

Якщо проведення опису переривається або продовжується кілька днів, приміщення кожний раз опечатується державним нотаріусом. В акті опису робиться запис про причини і час призупинення опису і його відновлення, а також про станів пломб і печаток при наступному розпечатуванні приміщення.

У кінці акта зазначається прізвище, ім'я та по батькові, рік народження особи, якій передано на зберігання майно, найменування документа, що засвідчує його особу, номер, дата видачі, найменування установи, що видала документ, місце проживання цієї особи.

Акт опису складається не менше, ніж у трьох примірниках. Усі примірники підписуються державним нотаріусом, заінтересованими особами, понятими та особою, якій передано на зберігання спадкове майно. Один примірник акта видається особі, яка прийняла на зберігання спадкове майно.

Якщо вжити заходів до охорони спадкового майна неможливо (спадкоємці або інші особи, які прожили з спадкодавцем, заперечують проти опису, 1 майно вивезено тощо), державний нотаріус складає акт і повідомляє про це зацікавленим особам, а в необхідних випадках - у фінансовий орган чи прокуратуру.

При вилученні спадкового майна з акту опису на останньому аркуші робиться спеціальний напис, в якій за підписом державного нотаріуса, а також інших осіб, що підписали акт опису, наводиться перелік вилучених предметів. Цей напис скріплюється печаткою державного нотаріуса.

Описане вилучене майно нотаріус передає на зберігання спадкоємцям або іншим особам, яких він призначає.

Винятки із загального порядку опису і зберігання встановлені для наступних видів майна:

- Речей, які не мають цінності;

- Харчових продуктів;

- Грошових сум і цінних паперів;

- Документів, що мають історичне, культурне або наукове значення;

- Вибухових речовин, боєприпасів і зброї;

- Пам'яток історії та культури.

Якщо під час опису спадкового майна виявляться речі, які у зв'язку зі зношеністю не уявляють ніякої цінності, державний нотаріус за згодою спадкоємців або фінансового органу (у разі, коли опис провадиться без участі спадкоємців) не включає до акта опису ці веші, а за окремим описом передає їх для знищення або на заготівельну базу утильсировини.

Якщо серед спадкового майна виявляються харчові продукти, державний нотаріус передає їх спадкоємцям. Якщо опис провадиться без участі спадкоємців, продукти довгострокового зберігання передаються відповідним організаціям для реалізації. Передача провадиться за окремим актом, який підписує, крім державного нотаріуса та понятих, спадкоємець або представник тієї організації, якій передані продукти.

Грошові суми або цінні папери, що залишаються після померлого, на прохання спадкоємців чи інших зацікавлених осіб за окремим описом здаються не пізніше наступного після проведення опису дня в депозит державної нотаріальної контори, де знаходяться до видачі спадкоємцям або передачі відповідному фінансовому органу у випадках переходу спадкового майна державі за правом спадкування.

Срібло і монетарні метали (золото і метали іридієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, іноземна валюта і виражені в іноземній валюті або монетарних металах платіжні документи, інші цінні папери, акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки , акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати тощо), вироби зі срібла і монетарних металів, дорогоцінного каміння, а також дорогоцінні камені, перли на прохання спадкоємців чи інших зацікавлених осіб здаються не пізніше наступного після проведення опису дня на зберігання до відповідної банківську установу.

Зберігання спадкового майна на депозиті державної контори або в банку здійснюється за рахунок спадкоємців або інших заінтересованих осіб (п. 101 Інструкції).

Зазначені цінності, прийняті на зберігання нотаріальною конторою зазначеними вище способами, реєструються в Книзі обліку цінностей.

На прохання спадкоємців чи інших зацікавлених осіб згадані цінності можуть бути віддані їм.

Якщо в складі описаного майна виявляються цінні рукописи, літературні праці, листи, що мають історичне або наукове значення, ці документи за окремим описом здаються на відповідальне зберігання спадкоємцям, іншим особам або відповідним установам (інституту, музею тощо). При неможливості передати перераховане вище на відповідальне зберігання державний нотаріус опечатує документи або сховище з документами.

Виявлені у складі майна померлого вибухові речовини або засоби вибуху, боєприпаси, зброя, спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії (газові пістолети, револьвери, патрони до них), здаються органам внутрішніх справ за окремим описом.

При виявленні у складі спадкового майна об'єктів, які перебувають на державному обліку як пам'ятки історії та культури, державний нотаріус повідомляє про це у відповідні органи охорони пам'яток історії та культури.

~ ЇІрі наявності у складі спадщини майна, що потребує управління (житловий будинок, квартира, худоба тощо), а також у разі пред'явлення позову кредиторами спадкодавця до прийняття спадщини спадкоємцями, державний нотаріус призначає хранителя майна, про що виноситься постанова за підписом державного нотаріуса. У постанові вказується, з яких мотивів необхідно призначення зберігача, а в резолютивній частині - хто призначений

• зберігачем спадкового майна, а також міститься попередження про відповідальність за збереження майна.

Державний нотаріус попереджає хранителя та інших осіб, яким передано на зберігання спадкове

• майно, про кримінальну відповідальність за ст. 182 КК у разі його розтрати або приховування, а також про матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду. Майнова відповідальність зберігача відповідно до ст. 419 ЦК визначається таким чином: а) за втрату і нестачу майна - в розмірі вартості цього майна, б) за пошкодження

• майна - у розмірі суми, на яку знизилась його вартість. При цьому зберігач відповідає виходячи з оцінки майна, зазначеної в акті опису, оскільки не доведено, До що дійсна вартість втраченого, відсутнього або и пошкодженого майна нижче або вище цієї суми. Якщо в І результаті пошкодження майна, за яке охоронець від-| вечает, його якість змінилася настільки, що воно не може бути використано за первісним призначенням, спадкоємці вправі відмовитися від отримання цієї частини майна і стягнути його вартість.

Про зроблене попередження від зазначених осіб береться розписка, яка може бути викладена в акті опису спадкового майна, за яким воно передається на зберігання, або в постанові про призначення хранителя спадкового майна. У розписці вказується прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані та адресу особи, яка прийняла майно на зберігання.

У разі, коли призначається зберігачем спадкового майна не спадкоємець, нотаріус зобов'язаний отримати згоду останнього, так як фактично має місце укладання договору зберігання на користь третьої особи - спадкоємця (ст. 160, 413 ЦК).

У необхідних випадках державний нотаріус до прийняття спадщини одним чи всіма спадкоємцями, а якщо спадщина переходить до держави, то до видачі державі свідоцтва про право на спадщину, дає розпорядження про видачу із спадкового майна грошових сум на покриття витрат:

1) по догляду за спадкодавцем під час його хвороби, а також на його похорон;

2) на утримання осіб, які перебували на утриманні спадкодавця;

3) на задоволення претензій, передбачених законодавством про працю, та інших претензій, прирівняних до них;

4) на охорону спадкового майна і управління ним, а також витрат, пов'язаних з повідомленням спадкоємців про відкриття спадщини.

За заявою громадської організації за місцем останньої роботи або проживання спадкодавця, родичів чи інших близьких померлому осіб, у якого не залишилося спадкоємців, про встановлення йому надгробка державний нотаріус в разі наявності грошового вкладу на ім'я померлого дає розпорядження банківській установі про переказ підприємству або організації, що встановлює надгробок, його вартості. У виняткових випадках таке розпорядження може бути видане на ім'я особи, яка надала до нотаріальної контори відповідні документи, у тому числі рахунок підприємства, що виготовляє і встановлює надгробок, що свідчить про оплату цією особою вартості надгробки.

У разі відсутності у складі спадкового майна грошових сум державний нотаріус має право дати розпорядження про видачу із спадкового майна речей, вартість яких не повинна перевищувати суми фактично здійснених витрат на потреби, зазначені вище.

Витрати, що підлягають виплаті із спадкового майна, відшкодовуються нотаріусом, якщо вони документально підтверджені. За відсутності такого підтвердження нотаріус роз'яснює судовий порядок відшкодування витрат. Як доказ згаданих витрат державний нотаріус може прийняти рахунок магазину, довідку лікувально-профілактичного закладу, комісії з організації похорону, рішення суду тощо Розпорядження про видачу із спадкового майна грошей на похорон спадкодавця державний нотаріус може вчинити до похорону спадкодавця на підставі свідоцтва про смерть спадкодавця і заяви заінтересованої особи. Після похорону спадкодавця таке розпорядження видається державним нотаріусом після пред'явлення заінтересованою особою відповідних документів.

Один примірник розпорядження державного нотаріуса про видачу із спадкового майна грошових сум або речей на покриття певних витрат залишається в справах державної нотаріальної контори і підшивається в спадкову справу.

Охорона / спадкового майна триває до прийняття спадщини всіма спадкоємцями, а якщо її не прийнято, - до закінчення терміну, встановленого цивільним законодавством для прийняття спадщини, тобто за загальним правилом шість місяців (ст. 549 ЦК ^

Охорона спадкового майна може тривати після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо до державної нотаріальної контори надійде заява про згоду на прийняття спадщини від осіб, для яких право спадкоємства виникає у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями (ч. 3 ст. 549 ЦК) і якщо до закінчення встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини залишилось менше трьох місяців. У цьому випадку охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини всіма спадкоємцями, а коли воно ними не прийняте, - до закінчення трьох місяців з дня надходження від будь-кого з цих осіб заяви про згоду прийняти спадщину, якщо частина шестимісячного строку, яка залишилася для прийняття спадщини, становить менше трьох місяців

Якщо охорона майна припиняється у зв'язку з прийняттям спадщини спадкоємцями, нотаріус перевіряє за документами підстава спадкування і роз'яснює їм право на отримання свідоцтва про право на спадщину.

Заходи охорони спадкового майна припиняє державний нотаріус або посадова особа виконавчого комітету ради народних депутатів, які приймали їх. Якщо місце відкриття спадщини і місце вжиття заходів до його охорони різні, про припинення охорони спадкового майна завчасно повідомляється государственниі нотаріус за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п. 45 Інструкції про припинення охорони спадкового майна державний нотаріус за місцем відкриття спадщини завчасно повідомляє спадкоємців, а в разі переходу майна за правом спадкування до держави - відповідні фінансові органи.


Получите за 15 минут консультацию юриста!