Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

 


Накладення заборони на відчуження майна спрямоване на своєчасне виконання боржником певного зобов'язання. Дане нотаріальна дія вчиняється за місцем знаходження житлового будинку квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна або за місцем розташування земельної ділянки (п. 134 Інструкції).

Підставою накладення заборони на відчуження є:

1) повідомлення установи банку, підприємства чи організації про видачу громадянину позички на будівництво, капітальний ремонт або придбання житлового будинку;

2) посвідчення договору довічного утримання;

3) посвідчення договору про заставу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;

4) інші випадки, передбачені законом.

Накладення заборони провадиться шляхом вчинення напису про це на повідомленні установи банку, підприємства чи організації про видачу позички. Один примірник повідомлення з написом нотаріуса про накладення заборони надсилається відповідній установі банку, підприємству чи організації, що видала позичку, а другий залишається у справах нотаріуса.

Накладення заборони за договором довічного утримання і при заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна провадиться шляхом відповідного напису про це на договорі.

Текст заборони повинен містити:

- Відомості про дату і місце накладення заборони;

- Прізвище, ім'я та по батькові нотаріуса та найменування

нотаріальної контори, нотаріального округу;

- Підстава заборони;

- Прізвище, ім'я та по батькові або повне найменування власника майна;

- Адресу місцезнаходження майна, на яке накладається заборона;

- Термін виконання передбаченого договором зобов'язання;

- Інші відомості (за потреби).

Чинним законодавством нотаріус не наділений

правом накладати арешт на будь-яке майно. Таким правом за кримінально-процесуальним і цивільно-процесуальним законодавством наділені слідчі та судові органи. У разі накладення арешту на майно громадян уповноваженими на те особами чи органами вони зобов'язані направити відповідне повідомлення до органів нотаріату. Відомості про накладення арешту, що надійшли до нотаріуса, повинні бути зареєстровані відповідним чином.

Накладення заборони реєструється державними та приватними нотаріусами в реєстрі для реєстрації заборон. У цьому ж реєстрі реєструються повідомлення судових і слідчих органів про накладення арешту на нерухоме майно. Про накладених заборон і арештів робиться "запис в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Накладаються заборони та арешти підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку, встановленому Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів недвіжімого. імущества (затверджено наказом Міністерства юстиції України № 31/5 від 9 червня 1999 р.). Положення встановлює порядок ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, внесення до нього реєстраційних записів, а також отримання та надання інформації про заборони та арешти, що накладаються на об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до п. 1 цього Положення Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Єдиний реєстр) - це комп'ютерна база даних, що містить відомості про: накладаються заборонах і арешти; знятті заборон і арештів; видані довідки про відсутність чи наявність заборон і арештів .

Тримач Єдиного реєстру - Міністерство юстиції України, що забезпечує функціонування Єдиного реєстру.

Адміністратор Єдиного реєстру - державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, що має прямий повний доступ до комп'ютерної бази даних і відповідає за її створення та ведення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, збереження і захист даних, що містяться в Єдиному реєстрі.

Надання доступу Реєстраторам і Користувачам до Єдиного реєстру здійснюється Адміністратором на підставі відповідних договорів.

Реєстратори Єдиного реєстру - державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні угоди з Адміністратором і мають повний прямий доступ до Єдиного реєстру через комп'ютерну мережу. Реєстратори приймають повідомлення про накладені (знятих) заборонах і арешти від інших державних нотаріальних контор і приватних нотаріусів, які не є реєстраторами, посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, судових і слідчих органів, вносять записи до Єдиного реєстру про накладені (знятих ) заборонах ілі_ арештах і видають і перевіряють довідки про відсутність чи наявність заборони або арешту. *

Користувачі Єдиного реєстру - державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси, які уклали відповідні угоди з Адміністратором або Реєстратором, мають доступ до Єдиного реєстру через комп'ютерну мережу, отримують і перевіряють довідки про відсутність чи наявність заборон і арештів.

За певних умов нотаріуси знімають заборону на відчуження (ст. 74 Закону). Підставою до зняття заборони на відчуження нерухомого майна є сповіщення установи банку, підприємства чи організації про погашення позички, повідомлення про припинення договору застави. Заборона на відчуження знімається також при розірванні або припинення договору довічного утримання у зв'язку зі смертю відчужувача або набувача житлового будинку, за винятком випадків успадкування цього будинку спадкоємцями набувача.

У нотаріальній практиці зняття заборони оформляється наступним чином: сторони за договором застави є до нотаріуса, що наклав заборону, і кредитор на договорі застави робить напис про те, що їм отримана вся сума (вказується її розмір) в рахунок остаточного розрахунку за договором застави і він не заперечує проти зняття заборони з закладеного майна. Підпис кредитора на договорі застави засвідчується удостоверительной написом нотаріуса.

Боржник також може подати нотаріусу заяву від кредитора про те, що він не заперечує проти зняття заборони з майна зважаючи виконання боржником зобов'язання. Підпис на цьому заяві необхідно нотаріально засвідчити.

Про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами накладеного ними арешту на нерухоме майно державний нотаріус робить відповідні відмітки в Реєстрі заборон і арештів та в алфавітній Книзі обліку заборон на відчуження та арештів нерухомого майна. Повідомлення судових або слідчих органів про зняття арешту залишається у справах державної нотаріальної контори.


Получите консультацию юриста онлайн!