В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

 


Одним з рідко зустрічаються нотаріальних дій є прийняття на зберігання документів (глава 15 Інструкції). Суб'єктами - ініціаторами такої нотаріальної дії можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, за заявою яких приймаються на зберігання документи самого різного характеру.

При цьому нотаріуси складають опис у двох примірниках, один з яких залишається у нотаріуса, а інший - видається липу, яка здала документи. Опис підписується і нотаріусом, і зацікавленим особою, що звернулася за вчиненням цієї нотаріальної дії.

Опис являє собою детальний опис документів, включаючи не тільки їх найменування, але і фізичний стан, оскільки нотаріус несе відповідальність за збереження документів і повинен їх повернути в тому ж вигляді, в якому прийняв. У опису повинні бути зазначені:

- Прізвище, ім'я та по батькові особи, яка здала документи, його адреса;

- Найменування документа, який здається на зберігання, на чиє ім'я цей документ виданий, ким, номер документа (якщо є) і дата видачі;

- Термін, на який документи здаються на зберігання.

На підставі п. 186 Інструкції на прохання особи нотаріус може прийняти документи без опису, якщо вони належним чином упаковані в присутності нотаріуса. Упаковка повинна бути скріплена печаткою та підписом нотаріуса, а також підписом особи, яка здала документи на зберігання. У такому випадку нотаріус несе відповідальність за збереження упаковки, тому упаковані документи поміщаються нотаріусом в інший пакет, який також опечатується.

Прийняті документи зберігаються в окремому пакеті в залізних шафах або сейфах, опечатаних печаткою нотаріуса, до запитання здали їх особою.

Про прийняття документів на зберігання нотаріус видає особі, яка здала їх, свідоцтво, що містить такі реквізити:

- Місце і час вчинення нотаріальної дії;

- Прізвище, ім'я та по батькові нотаріуса, найменування нотаріальної контори, нотаріального округу;

- Прізвище, ім'я та по батькові або повне найменування та адресу особи, що звернулося;

- Зазначення терміну зберігання документів;

- Відомості про встановлення особи громадянина, який здав документи;

- Номер за реєстром;

- Суму державного мита або оплати за зі

вершеніе даного нотаріальної дії;

- Підпис і печатка нотаріуса.

Перелік документів у свідоцтві не міститься, так як до нього додається опис, якщо така здійснювалася.

Термін зберігання документів обумовлюється в заяві зацікавленої особи, яка здала їх на зберігання, і в довідці, виданій нотаріусом. Нотаріус відповідає за зберігання документів протягом цього строку. Отримати документи можна і раніше обумовленого терміну. Зробити це може як особа, що здала документи на зберігання, так і уповноважена ним особа (за дорученням), пред'явивши свідоцтво та примірник опису. Отримати документи можна за рішенням суду. У разі смерті особи, яка здала документи на зберігання, можливе отримання їх спадкоємцями за свідоцтвом про право на спадщину.