Протести векселів вчиняються нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний і простий вексель.
Постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. «Про застосування векселів у господарському обороті України» 87 на території України введено вексельний обіг з використанням простого і переказного векселів відповідно до Женевської конвенцією 1930 p
Основними нормативними актами, що регулюють вексельні правовідносини, є:
- Закон України від 18 червня 1991 р. «Про цінні папери і фондову біржу» 89;
- Положення про переказний і простий вексель, затверджене постановою РНК і ЦВК СРСР від 7 серпня 1937 г.90, чинне на території України відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР »91 (далі - Положення).
У відповідності з цими нормативними актами вексель - це цінний папір, що є безумовне Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 35. - Ст. 516.
письмове боргове зобов'язання суворо встановленої форми, і дає його власникові (векселедержателю) безперечне право після закінчення терміну зобов'язання вимагати від боржника або акцептанта (особи, яка бере на себе платіж за векселем) сплати зазначеної у векселі грошової суми. Перед здійсненням протесту нотаріус перевіряє:
1) який вексель йому представлений - простий або переказний і чи має він всі необхідні реквізити;
2) правоздатність векселедержателя;
3) повноваження особи, яка звернулася із заявою про скоєння протесту векселя;
4) чи правильно заповнений і підписаний вексель;
5) місце здійснення протесту;
6) чи не минув термін вчинення протесту векселя.
Векселі бувають прості і перекладні.
Простий вексель - це письмове безумовне зобов'язання векселедержателя сплатити певну суму грошей пред'явнику векселя або особі, зазначеній у векселі, або тому, кого воно вкаже, а також законному пред'явнику через певний термін або на вимогу.
Перекладної вексель - це письмове безумовне вказівку векселедержателя платникові сплатити певну грошову суму пред'явнику векселя або особі, зазначеній у векселі, або тому, кого воно вкаже, через встановлений термін або на вимогу.
Основна відмінність простого векселя від переказного полягає в тому, що в простому векселі платником є ??векселедавець, а в переказному - особа, яка за допомогою акцепту приймає на себе зобов'язання сплатити переказний вексель у строк.
Як простий, так і переказні векселі повинні містити обов'язкові реквізити, перелік яких наведено у ст. 21 Закону «Про цінні папери і фондову біржу», а також у п. 1 і 75 Положення про переказний і простий вексель.
Простий вексель містить такі реквізити:
- Найменування - «вексель»;
- Просте і нічим не, обумовлене обіцянку сплатити певну суму;
- Зазначення строку платежу;
- Зазначення місця, в якому повинен здійснюватися платіж;
- Найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;
- Дату і місце складання векселя;
- Підпис того, хто видає документ (векселедавця).
Перекладної вексель крім вказаних реквізитів у простому векселі (крім обіцянки сплатити певну суму) повинен містити також:
- Просте і нічим не обумовлене пропозицію сплатити певну суму;
- Найменування того, хто повинен платити (платника).
Документ, в якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів (відповідно для простого і переказного векселів), не має сили цих векселів, за винятком таких випадків:
а) вексель, строк платежу по якому не вказано, розглядається як підлягає оплаті за пред'явленням;
б) при відсутності особливого зазначення місце, позначене поруч з найменуванням платника (місце складено документа - для простого векселя), вважається місцем платежу і одночасно місцем проживання платника (векселедавця - для простого векселя);
в) вексель, в якому не вказано місце його складання, вважається підписаним у місці, позначеному поруч з
найменуванням векселедавця.
Вексель може бути до настання терміну платежу представлений векселедавцем або особою, в якої вексель знаходиться, для акцепту платнику за місцем його проживання. Акцепт - згода на оплату векселя у встановленій термін - виражається словами «акцептовано», «прийнятий« зобов'язуюся оплатити »і т. д. і підписується платником (п. 21 і 25 Положення).
Простий підпис платника, зроблений на лицьовій стороні векселя, має силу акцепту. Векселі, що підлягають оплаті у визначений строк, мають бути пред'явлені до акцепту протягом року з дня їх видачі (п. 23 Положення).
Векселедержатель може обумовити, що вексель повинен бути пред'явлений до акцепту з визначенням або без визначення строку. Він може заборонити у векселі пред'явлення його до акцепт} ', якщо тільки мова не йде про переказний вексель, що підлягає оплаті не в місці проживання платника, або векселі, який підлягає оплаті у визначений строк за пред'явленням (п. 22 Положення).
Акцепт повинен бути датований днем, у який він був виданий, якщо тільки векселедавець не вимагає, щоб він був датований днем ??пред'явлення (п. 25 Положення).
Платниками за переказними векселями можуть бути авалісти - особи, що дають вексельне поручительство на всю суму векселя або частина його за будь-яке відповідальне за векселем особа: векселедавця, акцептанта або індосанта (особи, на користь якої перекладається вексель). Таке забезпечення дається третьою особою або однією з осіб, що підписали вексель. Аваліст відповідає в рівній мірі з тим, за кого він дав аваль.
Стягувачем за векселем (простим або переказним) може бути індосант. Такий переклад здійснюється шляхом передавального напису на векселі - індосаменті. Індосамент повинен бути простим і нічим не обумовленим. Частковий індосамент є недійсним. Індосамент може бути здійснений за умови, що у векселі відсутня заборона на це.
Індосамент, як і аваль, може бути написаний на векселі або на приєднаному до нього аркуші (додатковий аркуш). Аваль, крім того, може бути викладений на окремому аркуші із зазначенням місця його видачі. Ці написи підписуються авалістом або індосантом.
Вексель, як правило, видається в одному примірнику, але перекладної вексель може бути виданий в декількох примірниках. Кожен тримач простого або переказного векселя має право знімати з них копії. У копії повинна бути вказана особа, у якого на руках знаходиться оригінал документа. Остання зобов'язана вручити зазначений документ законному держателю копії.
Правила виготовлення і використання вексельних бланків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10 вересня 1992 р. "передбачають, що використовувати векселі, виступати векселедавцями, акцептантами, індосантами і авалістами, тобто здійснювати всі передбачені законодавством дії з векселями, можуть лише юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Тому для перевірки правоздатності юридичної особи, яка звернулася до нотаріуса, необхідно витребувати його Статут або Положення.
Відповідно до пунктів 5-7 розд. 1 зазначених Правил вексельний бланк виготовляється друкарським способом, сума платежу за векселем обов'язково вказується цифрами і прописом, вексель підписується керівником і головним бухгалтером юридичної особи та проставляється печатка.
Як у переказному, так і в простому векселі може бути передбачено нарахування відсотків на вексельну суму в порядку, передбаченому п. 5 і 77 Положення про переказний і простий вексель.
Протести векселів про неоплату вчиняються нотаріусами за місцезнаходженням платника або за місцем платежу (доміцильовані векселя, тобто векселі, які підлягають оплаті у третьої особи), а протест векселів про неакцепт та недатування акцепту - за місцезнаходженням платника.
Векселі для вчинення протесту про неоплату приймаються нотаріусами на наступний день після закінчення терміну платежу за векселем, але не пізніше 12 год. наступного після цього дня терміну. Вексель може бути прийнятий для вчинення протесту про неакцепт протягом строків, встановлених для пред'явлення до акцепту чинним законодавством. Якщо вексель був пред'явлений до акцепту в останній день строку, - то не пізніше 12 год. наступного після цього строку дня.
Термін платежу за векселем - це період часу, протягом якого вексель повинен бути пред'явлений до оплати. Відсутність у векселі вказівки на строк дає право векселедержателю простого або переказного векселя вимагати його оплати за пред'явленням протягом одного року з дня його складання.
Пунктами 33, 77 Положення встановлено, що переказні і прості векселі можуть бути видані строком: за пред'явленням; в певний час від пред'явлення; в певний час від складання; в певний день.
Перекладної або простий вексель строком за пред'явленням повинен бути пред'явлений до платежу протягом одного року з дня складання. Однак векселедавець може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий час. Якщо векселедавець встановить, що вексель строком за пред'явленням може бути поданий до платежу раніше обумовленого терміну, строк для пред'явлення починається з цього часу.
Простий або перекладної вексель строком платежу на визначений день або у визначений час від складання або пред'явлення повинен бути пред'явлений до платежу або в день, коли він має бути оплачений, або в один з двох наступних робочих днів.
Векселі строком в певний час від пред'явлення повинні бути пред'явлені векселедавцем для акцепту протягом одного року з дня їх видачі. Строк від пред'явлення обчислюється з дня позначки, підписаної векселедавцем на векселі.
Відповідно до ст. 92 Закону нотаріуси вчиняють протести векселів про неоплату, неакцепт, недатування акцепту. Крім того, нотаріус може здійснювати на векселі удостоверітельную напис про його оплату.
Відповідно до чинних нормативних актів при здійсненні протестів векселів про неоплату, неакцепт і недатуванні акцепту нотаріус вимагає:
- Векселі;
- Письмова заява векселедержателя з проханням вчинити протест пред'явлених векселів;
- Опис векселів, що підлягають оскарженню;
- Статут або Положення юридичної особи, звернувши
шегося за вчиненням протесту.
Опис, як зазначається у п. 24 Порядку проведення банками операцій з векселями, затвердженого Національним Банком України 25.02.1993 р., повинна містити;
- Повне найменування та адресу векселедавця;
- Векселі, які пред'являються для опротестування;
- Термін платежу цих векселів;
- Суми платежів;
- Точний перелік чіц, підписали вексель та їх адреси;
- Причини опротестування;
- Найменування банку, від імені якого має бути
здійснений протест.
Опис залишається у справах нотаріуса.
У день прийняття векселя до протесту нотаріус пред'являє платнику або Доміциліант (особі, яка оплачує доміцильований вексель) вимогу про оплату (або акцепт) векселя.
Якщо платник (доміциліант) оплатить вексель, нотаріус, не здійснюючи протест, повертає вексель особі, яка оплатила його, з написом на самому векселі про отримання платежу та інших належних сум.
Якщо платник зробив відмітку про акцепт на переказному векселі, вексель повертається векселедержателю без протесту.
У разі відмови платника (доміциліанта) оплатити або акцептувати вексель або якщо він не з'явився до нотаріуса, останній складає акт про протест в несплаті або неакцепті, за встановленою формою і робить відповідний запис у реєстрі, а також відмітку про протест в несплаті або неакцепті на самому векселі.
Якщо місцезнаходження платника невідоме, протест векселя вчиняється без пред'явлення вимоги про оплату або акцепт векселя з відповідною відміткою в акті про протест та в реєстрі нотаріальних дій.
Опротестований вексель видається векселедержателю або уповноваженій особі (п.] 79 Інструкції).
Протест в неакцепті звільняє від пред'явлення до платежу і від протесту в неплатежі.
Про протест складається акт. в якому зазначаються:
- Дата здійснення протесту;
- Прізвище та ініціали нотаріуса, найменування нотаріальної контори, нотаріального округу;
- Найменування держателя векселя;
- Реквізити векселя;
- Термін платежу;
- Сума, на яку видано вексель;
- Найменування акцептанта (платника);
- Вказівка ??про пред'явлення векселя до платежу (акцепту) і неотриманні платежу (акцепту);
- Місце здійснення протесту;
- Номер за реєстром;
- Відмітка про стягнення держмита або оплати;
- Підпис і печатка нотаріуса.
Відповідно до п. 3 Указу Президента України від 23 серпня 1998 р. «Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні» векселі, опротестовані нотаріусами в установленому законом порядку, є виконавчими документами і стягнення за ним може бути здійснено без порушення цивільного процесу в суді в примусовому порядку.