Подружні відносини припускають моральну і матеріальну підтримку подружжям один одного. Крім моральних правил, взаємна підтримка є і юридичним обов'язком подружжя.
Подружжя осязается матеріально підтримувати один одного. У разі відмови в такій підтримці потребує матеріальної допомоги непрацездатного чоловік, а також дружина в період вагітності і протягом трьох років після народження дитини (у разі, коли дружина перебуває у відпустці по догляду за хворою дитиною, - на весь час перебування в такій відпустці , але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку) мають право по суду одержувати утримання (аліменти) від другого з подружжя, якщо останній в змозі його надати. Це право зберігається і після розірвання шлюбу. (4.1 ст. 32 Ко Б З України)
Таким чином, відповідно до законодавства право одного з подружжя на примусове стягнення з іншого чоловіка коштів на своє утримання (аліменти) виникає при наявності ряду умов:
1. Чоловік, висуваючи вимоги про стягнення аліментів, має бути непрацездатних. Непрацездатність розглядається як неможливість одного з подружжя забезпечити собі необхідний прожитковий мінімум внаслідок хвороби. Відповідно до ч.1 ст.32 КпШС України до непрацездатності прирівнюється стан жінки в період вагітності і протягом трьох років після народження дитини. У слу-чаї, коли дружина перебуває у відпустці по догляду за хворою дитиною, вона визнається непрацездатною на весь час перебування в такому отпус - ке, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку. У цих випадках жінка не повинна спеціально доводити свою непрацездатність; достатньою підставою для отримання аліментів є сам факт вагітності чи догляду за дитиною. У практиці іноді виникає питання про стягнення аліментів з дружини на користь чоловіка, якщо останній здійснює догляд за дитиною. Однак чинне сімейне законодавство не передбачає такої ситуації.
2. Чоловік, висуваючи вимоги про стягнення аліментів, має бути визнаний нужденним. Під нуждаемость розуміється відсутність у особи необхідного прожиткового мінімуму. При цьому нужденним може бути визнаний і такий чоловік, який має джерело отримання коштів (пенсія, допомога і т. д.), якщо буде встановлено, що ці кошти явно не забезпечують його мінімальні майнові потреби.
3. Аліменти на утримання одного з подружжя можуть бути стягнуті тільки в тому випадку, якщо інший чоловік в змозі забезпечити їх виплату. При вирішенні цього питання враховуються майнове становище чоловіка, з якого стягуються аліменти, а також що лежать на ньому обов'язки майнового характеру щодо інших осіб (обов'язок щодо утримання неповнолітніх дітей, престарілих народите-лей і т. д.).
Сімейне законодавство передбачає можливість стягнення аліментів не тільки з подружжя, але також і з колишнього подружжя.
Один з розлучених супрушв, що потребує і матеріальної допомоги, також має право на утримання, якщо він став непрацездатним протягом одного року після розірвання шлюбу. Якщо подружжя перебувало довгий час у шлюбних відносинах, суд вправі стягнути аліменти на користь одного з розведеного подружжя і в тому випадку, коли він досяг пенсійного віку не пізніше п'яти років з моменту розірвання шлюбу. (4.2 ст.32 КОВС України)
Таким чином законодавство передбачає два основні варіанти стягнення аліментів на користь розлучених подружжя:
якщо потребує розведений чоловік став непрацездатним протягом одного року після розірвання шлюбу;
якщо потребує розведений чоловік досяг пенсійного віку протягом п'яти років
після розірвання шлюбу та при цьому подружжя перебувало в шлюбі протягом тривалого часу. Якщо судом будуть встановлені непрацездатність і потреба одного з подружжя у матеріальної допомоги, а також фактична можливість з боку другого з подружжя надати необхідний вміст, суд виносить рішення про стягнення аліментів, яке здійснюється в установленому законом порядку.
Розмір аліментів, що стягуються на користь одного з супругов74 що є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, визначається судом з урахуванням матеріального та сімейного стану обох сторін у твердій грошовій сумі, виплачуваної помісячно.
У разі зміни матеріального або сімейного стану одного з них кожний з подружжя має право звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів.
(Ст. ЗЗ КпШС України)
Таким є законодавче вирішення питання про надання подружжям матеріального утримання одне одному. Виникає питання про договірному регулюванні цих відносин між подружжям. Вище зазначалося, що право на включення до шлюбного контракту умов про взаємне матеріальному утриманні надано подружжю не Кодексом про шлюб та сім'ю України, а постановою КМ України від 16.06.1993г. № 457, яким було затверджено Порядок укладання шлюбного контракту (п.2). Тому включаючи в шлюбний контракт угоди з цього питання, необхідно враховувати дану обставину.
Таким чином, відповідно до п.2 Порядку укладення шлюбного контракту подружжя може змінити вказані вище норми законодавства, що регулюють правовідносини подружжя по взаємному утриманню, і встановити свої власні правила.
Угоди подружжя про взаємне матеріальному утриманні можуть носити різний характер. Насамперед подружжя може не пов'язувати право на отримання аліментів з потреба і непрацездатність стягувача аліментів. Вони можуть, наприклад, включити в шлюбний контракт умову про те, що у разі розірвання шлюбу чоловік зобов'язується надати своїй колишній дружині зміст у певній сумі протягом одного року і т. д. Такого зазначення в договорі достатньо для виникнення у колишньої дружини права на стягнення аліментів після розірвання шлюбу. При цьому вона не повинна доводити свою непрацездатність або нуждаемость, як цього вимагає закон.
Подружжя можуть домовитися і про інші моменти взаємного утримання, наприклад, про порядок стягнення аліментів. Як було зазначено вище, ч. 1 ст.33 КпШС передбачає помісячне стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. На відміну від цього подружжя може домовитися про те, що аліменти будуть виплачуватися один раз на три місяці або вперед на кілька місяців. Сторони можуть домовитися і про те, що аліменти одному з подружжя будуть виплачуватися не в грошовому вираженні, а натуральному (продуктами харчування, речами і т. д.).
Включаючи в шлюбний контракт умови про взаємне матеріальному утриманні, подружжя можуть діяти в певних рамках: встановлювати порядок надання утримання, вид і характер майнового надання і т. д.. Однак шлюбний контракт не може включати умови про те, що один з подружжя відмовляється на майбутнє від свого права на стягнення аліментів.