Відповідно до ч. 1 ст.27-1 КпШС України особи, що укладають шлюбний контракт, можуть передбачити в ньому майнові права і обов'язки подружжя. У законі не передбачені-рана можливість включення до шлюбного контракту умов, що стосуються немайнових, особистих правовідносин подружжя. Разом з тим у п.2 Порядку укладення шлюбного контракту, затвердженого постановою КМ України від 16 червня 1993р., Сказано, що подружжя можуть передбачити у шлюбному договорі немайнові, моральні чи особисті зобов'язання. Така рас-узгодженість законодавства викликає, звичайно, значні труднощі. Вона може бути виправдана лише тим, що законодавче конструювання інституту шлюбного контракту знаходиться на початковій стадії розвитку. У майбутньому в законі може бути передбачено можливість включення до шлюбного контракту питань, що регулюють не тільки майнові, але також і немайнові відносини.
Сьогодні досить складно уявити, які саме особисті права і обов'язки подружжя будуть обумовлювати у своїх шлюбних контрактах. Відомо, що закордонний досвід демонструє найширший спектр можливих домовленостей подружжя по немайнових питань. Вони стосуються, наприклад, місця проживання подружжя, порядку проведення вільного часу, кількості майбутніх дітей у сім'ї, часу їх народження, визначення їх імені, методів виховання і т. д.
В умовах нашої країни сьогодні можна припустити лише деякі види угод з приводу особистих, немайнових прав і обов'язків подружжя з урахуванням норм чинного сімейного законодавства України.
У першу чергу це може ставитися до права подружжя вибирати собі прізвище при реєстрації шлюбу. Умова про вибір факміліі може включатися в шлюбний контракт, що укладається особами, що вступають у шлюб. При цьому необхідно керуватися нормами чинного законодавства, що регулює це питання.
При укладенні шлюбу подружжя за своїм же41 ланію обирають прізвище одного з подружжя як їх спільного прізвища, або кожен з подружжя зберігає своє дошлюбне прізвище, або може приєднати до свого прізвища прізвище другого з подружжя.
З'єднання прізвищ не допускається, якщо дошлюбне прізвище хоча б одного з подружжя є подвійний.
(Ст. 19 КпШС України)
Таким чином, подружжя може реалізувати своє право на вибір прізвища, яку вони будуть мати після реєстрації шлюбу, і закріпити це в шлюбному договорі. Так, вони можуть включити в шлюбний контракт угоду про те, що після реєстрації шлюбу вони будуть називатися загальною прізвищем чоловіка (дружини). Однак після вступу в шлюб подружжя вже не можуть змінити раніше прийнятого рішення навіть при взаємній згоді, тому що законодавство надає можливість вибору подружжям прізвища лише при реєстрації шлюбу.
Крім питання про прізвище подружжя, важливим є також питання про ім'я, по батькові та прізвища дитини (дітей) подружжя. Законодавство ретельно регулює порядок присвоєння прізвища та визначенні імені та по батькові кожної народженої дитини.
Якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям. При різних прізвищах дитині присвоюється прізвище батька чи матері ло згодою батьків, а при відсутності угоди - за рішенням органів опіки та піклування. (4.1 ст.62 КпШС України)
Ім'я дитини визначається за згодою батьків, по батькові присвоюється за іменем батька, а у випадках, передбачених частиною другою статті 55
цього Кодексу, за іменем особи, записаного в якості батька.
(4.1 ст.63 КпШС України) Отже, якщо батьки мають різні прізвища, то вони можуть прийняти рішення про те, що їхні діти будуть носити прізвище одного з них (батька чи матері). Вони також можуть установити, що у разі народження однієї дитини, він буде, наприклад, носити прізвище батька, а у разі народження другої дитини, йому буде дана прізвище матері. Звичайно, при виборі прізвища дитини подружжя можуть діяти тільки в рамках, встановлених законодавством. Тому незаконної буде домовленість батьків про присвоєння дитині чужий прізвища, тобто що не належить ні батькові, ні матері.
Подружжя не вправі також довільно встановлювати по батькові дитини: воно визначається за іменем батька дитини. Можна відзначити, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 28.10.1992г. "Про приведення деяких законодавчих актів у відповідність із законом України" Про національні меншини в Україні "громадяни, у національній традиції яких немає звичаю фіксувати" по батькові ", мають право записувати у свідоцтві про народження дитини лише його прізвище та ім'я. Отже, домовленість подружжя за такого питання також може бути включена в шлюбний контракт.
Подружжя своєю угодою можуть визначити ім'я (імена) їх майбутньої дитини (дітей) і зафіксувати своє рішення в шлюбному контракті.
До важливих питань немайнового характеру життя сім'ї належить питання про місце проживання подружжя.
Кожен з подружжя вільний у виборі занять, професії і місця проживання.
(Ст.21 КпШС України)
Таким чином, законодавство надає подружжю повну свободу у виборі місця проживання. Подружжя можуть проживати разом або окремо за їх розсуд. Як правило, судити про рішення подружжя можна по їх фактичним діям, тобто по тому, де вони реально проживають. Однак питання про місце проживання може бути обговорений подружжям у шлюбному контракті, стаючи при цьому його істотною умовою. Подружжя можуть записати, що будуть проживати разом або окремо. Якщо, наприклад, вони мають на праві власності кілька житлових будинків (квартир), то вони можуть вказати, де саме вони будуть проживати і протягом якого часу.
У шлюбний контракт може бути також внесено умова про місце проживання дітей. Законодавство наступним чином вирішує це питання. Місцем проживання неповнолітніх, які не досягли п'ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх ро-, уря (усиновлювачів) або опікунів.
(7 квітня. Ст 17 Цивільного ко дбав УРСР)
Якщо батьки не живуть разом, то від їх згоди залежить, при кому повинні проживати неповнолітні діти. За відсутності угоди між батьками спір вирішується судом виходячи з інтересів дітей і з урахуванням їх бажання. (Ст.67 КпШС України) Таким чином, законодавство визначає місце проживання неповнолітніх при об-щем і роздільному проживанні їх батьків. Подружжя, у свою чергу, можуть включити пункти, що стосуються місця проживання неповнолітніх у свій шлюбний договір. Наприклад, вони можуть домовитися про те, що їхні діти будуть проживати в їх загальному сімейному будинку (квартирі) або в одному з їхніх будинків (квартир). У шлюбному контракті може бути закріплено положення про те, що певний час дитина (діти) буде проживати в будинку інших родичів (влітку - у бабусі в іншому місті, у сестри - за кордоном і т. д.). Якщо подружжя в силу об'єктивних причин тимчасово не проживають разом, вони можуть уточнити, який період часу дитина (діти) будуть жити з батьком, а який - з матір'ю.
Особливо має бути вирішено питання про місце проживання неповнолітніх у разі, коли подружжя не проживають разом в результаті конфлікту між ними. Звичайно, за такої ситуації важко уявити, що подружжя мирно домовляться про те, з ким із них буде проживати дитина і в якому порядку будуть здійснюватися зустрічі з ним іншого батька, що проживає окремо від дитини. Проте при розумному підході обох батьків до цього питання така домовленість може відбутися. Як правило, умови про місце проживання дітей при конфлікті їхніх батьків включаються до договори про роздільне проживання подружжя.
Предметом шлюбного договору можуть стати і питання виховання неповнолітніх. Законодавство встановлює загальні принципи здійснення батьками виховного процесу.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо свіх дітей.
(4.1 ст.59 КпШС України)
Батьки мають право і зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці.
(4.1 ст.61 КпШС України) Батьки за своєю домовленості можуть уточнювати умови і способи здійснення процесу виховання неповнолітніх. Наприклад, один з батьків, що володіє певними професійними навичками, може взяти на себе обов'язок навчати майбутньої дитини основам наукового, технічного або художньої творчості і т. д. Подружжя можуть включити до шлюбного контракту умову про те, що дружина, наприклад, протягом перших трьох років після народження дитини залишить роботу і буде цілком займатиметься його вихованням та доглядом. Можливі й інші угоди подружжя відносно не-майнових питань життя сім'ї.