Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

 


Подружжя можуть укладати різного роду угоди, порядок та умови укладення яких передбачені чинним цивільним або сімейним законодавством (купівля-продаж, міна, дарування, розділ спільно нажитого майна і т. д.). Порядок і умови укладення шлюбного контракту відповідають загальним вимогам укладення угод: особи, що укладають угоду, повинні володіти необхідним обсягом цивільної дієздатності; в угоді має бути виражена вільна воля її учасників, яка повинна відповідати їх волевиявленню; угода повинна бути законною, т. е . сответствовать вимогам закону, і перетворюватись у відповідну форму. Крім зазначених вище загальних умов дійсності угод, шлюбний контракт має відповідати і ряду специфічних вимог, характерних для нього і відповідають його особливої ??сімейно-правову природу.

У Порядку укладання шлюбного контракту, затвердженому постановою КМ України 16.06.1993г., Передбачені такі основні, найбільш суттєві моменти, пов'язані з укладанням шлюбного контракту:

1. Шлюбний контракт укладається до реєстрації шлюбу.

Законодавство використовує термін "шлюбний контракт" і в той же час містить пряму вказівку на те, що цей контракт може укладатися лише с1о реєстрації шлюбу. Таким чином шлюбний контракт по суті справи є контрактом дошлюбні. Цей момент видається вельми істотним. Поняття шлюбного і дошлюбного контракту необхідно розрізняти. Термін "дошлюбний контракт" має право на самостійне існування у зв'язку з тим, що він вже давно вживається у світовій юридичній практиці і має свій власний зміст. Наприклад, в законо-давства США є три самостійних, хоча по суті ідентичних терміна, що позначають договір, що укладається майбутніми подружжям до реєстрації брака1. Таке рішення, на мою думку, цілком виправдано, оскільки дошлюбний договір укладається майбутніми подружжям до реєстрації шлюбу. Шлюбним само називається договір, що укладається особами, які вже перебувають у шлюбі. Час укладення шлюбного контракту має досить істотне значення, що і дало привід для введення спеціальних юридичних термінів для кожного договору. Наприклад, якщо мова йде про дошлюбні контракті, то він набирає чинності з моменту реєстрації шлюбу. У той час як шлюбний контракт набуває чинності з моменту його реєстрації у відповідному органі.

Розрізняються ці договори і за своїм змістом. Як показує світова практика, контракти, укладені майбутнім подружжям, як правило, носять більш загальний характер, ніж ті, які укладають особи, вже одружені. Це зрозуміло, оскільки неможливо заздалегідь передбачити всі аспекти відносин, які виникнуть в майбутньому.

Дошлюбні договори містять положення, що стосуються майнових питань, пов'язаних з укладенням шлюбу, тобто тих моментів, які не мають значення для осіб, які перебували у шлюбі. Договори, що укладаються подружжям у період шлюбу, можуть бути строго цільовими і визначати поведінку подружжя в будь-яких особливих ситуаціях. Наприклад, виділяються в якості самостійного виду договори про примирення подружжя, про роздільне проживання, про розділ майна при розлученні і т. д. Якщо подружжя взагалі не укладали шлюбного договору, то вони в період шлюбу можуть укласти угоду, спрямовану, наприклад, на врегулювання тільки якійсь конкретній ситуації, - скласти договір про розділ майна і т. д.

У ст. 27-1 КпШС України між її назвою (шлюбний контракт) і змістом (контракт може укладатися лише до реєстрації шлюбу) є розбіжності, що ускладнює користування цією нормою і з'ясування її сенсу. Залишається припускати, що термін "шлюбний контракт" введений для того, щоб відобразити факт укладення угоди, що випливає з шлюбних, подружніх відносин, а не для вказівки часу його укладення.

7 Ув'язнений до реєстрації шлюбу, шлюбний контракт набуває чинності тільки з моменту реєстрації шлюбу. Іншими словами, поки шлюб не укладено, шлюбний контракт не набуває юридичної сили, він як-би відкладається до моменту реєстрації шлюбу. Якщо ж сторони взагалі не одружаться, то шлюбний контракт так і не перейде з пасивного юридичного стану Б активне і не придбає юридичної сили.

8 Шлюбний контракт підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Засвідчувати шлюбний договір можуть як державні, так і приватні нотаріуси. Дії нотаріусів при реєстрації шлюбних контрактів регламентуються п.71-76 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994г. № 18/5.

При цьому нотаріуси керуються загальними правилами вчинення нотаріальних дій. Так, при реєстрації шлюбного контракту нотаріуси зобов'язані роз'яснити сторонам зміст і значення поданого ними проекту шлюбного контракту і перевірити, чи відповідає зміст засвідчує угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін (п.28 Інструкції).

При реєстрації шлюбного контракту нотаріус повинен з'ясувати, чи розуміють учасники договору значення своїх дій і наслідки їх вчинення. Якщо у нотаріуса виникають сумніви з цього приводу, він може відкласти реєстрацію договору до з'ясування питання про те, чи не визнаний чи один з учасників договору недієздатним або обмежено дієздатним у судовому порядку (п. 31 Інструкції). Подальша доля шлюбного контракту залежить від вирішення цього питання.

Шлюбний контракт, який підлягає нотаріальному посвідченню, складається у двох примірниках, один з яких залишається у справах державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса. При бажанні кожен з подружжя може отримати по примірнику шлюбного договору. Усі примірники підписуються сторонами (п.29 Інструкції). Якщо при укладанні шлюбного контракту присутні свідки, нотари-ус робить про це спеціальну відмітку в тексті договору. Свідки також ставлять свої підписи на шлюбному контракті після осіб, які його укладають (п.72 Інструкції).

4. Шлюбний контракт укладається неповнолітніми тільки за згодою батьків. Відповідно до ч.1 ст. 11 ГК громадяни набувають

дієздатність в повному обсязі з моменту досягнення повнолітнього, тобто 18 років. До цього вони можуть здійснювати тільки окремі види угод, як правило на невелику суму або ж здійснювати угоди за згодою своїх батьків (усиновителів, опікунів, піклувальників та інших представників неповнолітніх).

Можна помітити, що вступати в шлюб особи можуть і до досягнення повноліття. Так, відповідно до ст. 16 КпШС України шлюбний вік встановлюється у 18 років для чоловіків і в 17 років для жінок. Цей вік може бути знижений у виняткових випадках рішенням державної адміністрації районів, виконавчими комітетами міських і районних у містах Рад народних депутатів. Згода батьків на вступ у шлюб їх неповнолітні дітей не потрібно. З моменту вступу в шлюб неповнолітні особи набувають дієздатності (у тому числі і здатність самостійно здійснювати будь-які угоди) у повному обсязі (ч.2 ст. 11 ГКУССР).

Однак у зв'язку з тим, що шлюбний контракт неповнолітня особа укладає до шлюбу (і, отже, до придбання повної дієздатності), для укладення цієї угоди необхідно одержати згоду батьків неповнолітнього або інших їх замінюють (з п. 5 Порядку укладання шлюбного контракту , п.72 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Така згода на укладення шлюбного контракту може бути виражене у спеціальній заяві або на зворотному боці примірника шлюбного контракту, який залишається в справах державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса. При цьому нотаріус перевіряє особу представника неповнолітнього і дійсність його підпису.

5. Шлюбний контракт укладається за місцем проживання однієї із сторін або за місцем реєстрації шлюбу (п.4 Порядку укладання шлюбного контракту). Від бажання сторін залежить вибір місця реєстрації шлюбного контракту. Це може бути місце проживання майбутнього чоловіка або дружини. Шлюбний контракт може бути зареєстрований і за місцем проживання батьків одного з подружжя, якщо подружжя будуть реєструвати свій шлюб за місцем проживання батьків. Справа в тому, що відповідно до ст. 173

КпШС України особи, які бажають зареєструвати шлюб, подають заяву про це до органів реєстрації актів цивільного стану або за своїм місцем проживання, або за місцем проживання їх батьків.

При укладанні шлюбного контракту можуть бути присутні свідки (п.1 Порядку укладання шлюбного контракту). Дана норма, безсумнівно, є новелою нашого сімейного законодавства. Цікаво відзначити, що чинне законодавство не передбачає наявності Свидет при реєстрації шлюбу навіть у разі бажання на це самих осіб, що вступають у шлюб. Їх присутність при реєстрації шлюбу являє собою багаторічну традицію, а не результат правового регулювання. Однак сьогодні законодавство згадує про возможнос-ти присутності свідки при реєстрації шлюбного контракту, які своєю присутністю надають додаткову урочистість фактом реєстрації шлюбного договору і свідчать про серйозність намірів майбутнього подружжя.

Відповідно до п. 72 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у разі присутності свідків при укладанні шлюбного контракту нотаріус зобов'язаний перевірити їх особу та дієздатність, про що зробити спеціальну відмітку в яку здійснюють написи. Свідки також підписують шлюбний контракт, їх підписи стоять нижче підписів осіб, які укладають шлюбний контракт.


Получите за 15 минут консультацию юриста!